Дівчата не розгубилися

Аня, Іра та Маріанна прогулювалися вулицею ввечері, коли побачили гурт людей, що спостерігали за пожежею на 8 поверсі. Саме в цьому домі живе Маріанна. Дівчина почала згадувати, хто мешкає у тій квартирі. Зрозуміла, що це знайомий чоловіка її сестри. Мерщій побігла додому. Хотіла сказати родичу, щоб подзвонив Павлові, й не може — слова плутаються.
Тим часом дві інші подруги побігли до палаючої квартири. Дим уже було чути на третьому поверсі. Почали стукати у двері до погорільця, але їм ніхто не відчиняв. Тоді попередили сусідів про небезпеку. Тут і Маріанна з Павлом нагодилася. Господар відчинив, зайшов у квартиру і закляк — дим стояв по всій хаті. Маріанна мерщій побігла на кухню, схопила найбільшу каструлю і стала набирати воду з крана.
Павло знайшов тазики і відра. Скільки часу бігали на балкон із ємностями, — не пам’ятають. Урешті господар полегшено зітхнув: «Усе, погасили!».
Тут і пожежники нагодилися. Виявляється, балкон загорівся від кинутого кимось недопалка. Там сушилися доріжки, на підлозі лежала стара ковдра, от усе це і зайнялося. МНСники подякували за допомогу, сказавши, що ще трохи — і вогонь переметнувся б на сусідні квартири.
Дівчата помалу пішли на вулицю. Про ліфт навіть не згадали, так хотілося ковтнути свіжого повітря. Надихалися диму так, що в горлі аж пекло. Кашляли кілька днів. Одяг смердів. Запах зник тільки після другого прання.