Поминання 27/2014
- Поминання
- 391
- коментар(і)
- 04-07-2014 16:41
6 липня минає рік, як пішла у вічність дорога дружина, матуся, бабуся — Ольга Петрівна ВИСОЦЬКА На душі — біль і жаль, і сум. Тебе нема і більше вже не буде. Та пам’ять про тебе вічно житиме в наших серцях. Царство Небесне і вічний спокій тобі, рідненька. Хто знав, — згадайте, хто пам’ятає, — пом’яніть. Вічно сумуючі чоловік, діти, онуки | |
Є сила, що може забрати з життя, та з пам’яті рідних — ніколи... Нема у світі слів, щоб передати наше горе. Наш плач сердець, наш крик душі ти не почуєш вже ніколи. Ми пам’ятаємо тебе, як чуйну, доброзичливу, щиру і життєрадісну людину. Здавалося б, тобі ще жити й жити, радіти дітям, онукам, чоловіку. Рідненька, ми сумуємо за тобою, не можемо повірити в те, що навіки перестало битися твоє серце. Скільки не мине часу, ти завжди будеш поруч із нами, житимеш у наших серцях. Нехай Господь Бог дарує тобі Царство Небесне і вічний спокій твоїй душі. З глибоким сумом мама, сестра, брати і всі рідні | |
5 липня — 13 років, як пішов з життя Іван Степанович ДЕМЧУК Минають роки та пам’ять про тебе ми зберігатимемо у своїх серцях завжди. Царство Небесне і Вічний спокій твоїй душі. Сім’я | |
9 июля — 10 лет, как ушёл из жизни дорогой брат — Николай Александрович ЯВОРСКИЙ Тебя уж нет, а мы не верим. В душе у нас ты навсегда. И боль свою от той потери не залечить нам никогда. Родные | |
5 липня минає 40 днів, як перестало битися серце близької, дорогої людини — Анатолія Ілліча ЛУКАШКА На душі — біль і сум. Тебе нема і більше не буде. Та пам’ять про тебе вічно житиме в наших серцях. Царство Небесне тобі і вічний спокій. Сумуючі дружина, діти, онуки | |
6 липня — річниця смерті Дмитра Миколайовича та Інни Миколаївни ВОЛКІВСЬКИХ з села Орепи Рік минув, а біль на серці не стихає, життя похмуре стало, бо вас немає. Нема ні радості, ні сміху, а тільки смуток і печаль. Але чекаю, коли ж, нарешті, клич Бога прозвучить і все вернеться. Спіть спокійно. Хто знав, — згадайте, пам’ятайте, не забувайте. Мама і тато | |
6 липня — 40 днів світлої пам’яті нашого дорогого Богдана Васильовича ДМИТРІВ Царство Вам Небесне, земля пухом та вічний спокій душі. Світла пам’ять про Вас назавжди залишиться в наших серцях. Сумуючі дружина і дочка з сім’єю | |
7 июля — 2 года светлой памяти прекрасного человека Дмитрия Антоновича МИНЬКОВСКОГО Доброту и любовь ты оставил живым. Сколько б лет не прошло: любим, помним, скорбим. Жена, сын Витя Есть в жизни каждой женщины мужчина, бывает всех дороже на земле, и сердце помнит, сердце не забыло… Его… да, эти строки об отце. Он был весёлым и с душёй открытой, всегда был рядом, знала я всегда — не буду в жизни я отцом забытой, есть папина надёжная рука. Глаза его светились добротою, всегда старался людям он помочь, мы были с ним кровинушкой одною, все говорили: «Папина я дочь!». …Ушёл он в мир совсем другой… Но иногда мне кажется, что взглядом совсем без слов, он говорит со мной… Дочь Анюта | |
6 липня минає рік, як пішов від нас наш дорогий, люблячий чоловік, батько, дідусь — Борис Сергійович МЕЛЬНИЧУК Хто пам’ятає, — пом’яніть добрим словом, а хто забув, — згадаймо. Пухом тобі земля, рідненький. Душі — вічний спокій і Царство Небесне. Світла і вічна пам’ять про тебе назавжди залишиться в наших серцях. З глибоким сумом дружина, діти, онучка |
Коментарі відсутні