У лісах Житомирщини спостерігається масове всихання соснових насаджень
- Проблема
- 81
- коментар(і)
- 18-07-2014 18:39
Упродовж останніх років у лісах Житомирщини спостерігається масове всихання соснових насаджень. Лісівники б’ють на сполох: подібні процеси помічені практично на всій території Житомирської області і вони помітно прогресують.
Таким тривожним повідомленням розпочав начальник Житомирського обласного управління лісового та мисливського господарства Андрій Курінський семінар-нараду з проблем всихання основних лісоутворюючих порід на території Полісся, що відбулася 10 липня на базі Новоград-Волинського держлісгоспу під головуванням очільника Державного агентства лісових ресурсів України Валерія Чернякова. Впродовж дня лісівники (а для участі у заході прибули головні лісничі усіх державних лісогосподарських підприємств Полісся та Лісостепу) разом із науковцями вивчали проблему і безпосередньо на лісових ділянках, і в ході обговорення виступів доповідачів.
У нараді взяли участь і керівники Новоград-Волинського району — перший заступник голови райдержадміністрації Руслан Кирилюк та голова районної ради Франц Весельський.
У лісовому масиві Малоцвілянського лісництва, де і виявлено осередок всихаючих соснових насаджень, директор Поліського філіалу УкрНДІЛГА Олександр Тарасевич застеріг, що наслідками всихання соснових насаджень є втрата технічної придатності деревини через «посиніння», зменшення її ринкової вартості, збільшення чисельності шкідників та їх поширення на суміжні ділянки деревостану. Посиніння деревини, залежно від категорії санітарного стану дерева, може охоплювати тільки верхівкову частину крони або всю крону, частину стовбура або весь стовбур.
— На території нашої області ми спостерігаємо і масове всихання ялинників у Баранівському, Бердичівському, Новоград-Волинському та Попільнянському лісгоспах. Найбільшої інтенсивності процес набув у останні роки, що викликано кліматичними змінами, а саме: засухами та екстремально високими температурами під час вегетації, і це створило сприятливі умови для зростання популяцій стовбурових шкідників, — повідомив Андрій Курінський, запрошуючи гостей на наступну ділянку. Тут кожен із присутніх на власні очі побачив вражаючу картину, як гине ялиновий ліс, якому би ще рости і рости, але природа розпорядилася по-іншому…
— У насадженнях Баранівського та Новоград-Волинського лісгоспів лісівники помітили ще і всихання ясена, — констатує директор Новоград-Волинського держлісгоспу Степан Нусбаум та демонструє учасникам семінару ділянку в Ярунському лісництві. — Науковці працюють над вивченням цієї проблеми і кажуть, що вона є наслідком пошкодження кореневої системи опеньком осіннім, впливу природних та антропогенних факторів.
У жвавій дискусії пройшло обговорення виступів доповідачів вже в актовій залі підприємства.
Науковці Українського науково-дослідного інституту лісового господарства та агролісомеліорації впродовж останніх років активно долучилися до дослідження проблеми всихання насаджень. На семінарі ж вони представили результати своїх напрацювань, в яких відобразили типові прояви хвороб та їх наслідки, а також рекомендації щодо мінімізації наслідків цього згубного явища.
Зокрема, завідуюча лабораторією захисту лісу УкрНДІЛГА, професор Валентина Мешкова зазначила: «Доступних і дешевих ліків проти хвороб дерев немає. Застосування фунгіцидів і стимуляторів росту економічно ефективне лише у розсадниках. Тому ми можемо лише вживати заходи з підвищення стійкості лісів та зменшувати ризики їх пошкодження комахами та хворобами. А щоб вжити вчасні й вірні заходи, слід вірно визначити види шкідників чи хвороб, з’ясувати особливості їх розвитку, вимог досубстрату та екологічних умов».
До діалогу запросили і представника Міністерства екології, адже надзвичайно важливу роль у зменшенні негативних наслідків хвороби відіграють терміни проведення відповідних санітарних заходів. Чим коротший період від виявлення осередків захворювання до їх ліквідації, тим кращими є перспективи збереження насадження. Невчасно проведені санітарні рубки без урахування темпів поширення хвороби призводять також до значних економічних втрат.
Лісівники ж зауважують, що дуже часто органи Мінекології зволікають з видачею дозволів на проведення рубки. Це, у свою чергу, призводить до захаращення лісосік, розмноження шкідників, хвороб лісу та втрати якості деревини.
Андрій Курінський загострив увагу присутніх на ще одному важливому аспекті порушеного питання: «На сьогодні в Житомирській області ситуація така, що масовим всиханням вражено від 2 до 3, а подекуди і 5% насаджень. До вирішення цієї проблеми ми вважаємо за необхідне залучити не лише науковців, а й громадськість. Адже збільшення уражених площ тягне за собою збільшення площ санітарних рубок. Тому ми всі разом маємо запропонувати державі максимально ефективне та мудре рішення, щодо доцільності якого не має бути ніяких застережень від громадськості».
«Озвучена проблема присутня не лише на Житомирщині – це проблема всієї України. Тому, насамперед, маємо глибоко її вивчити та проводити постійний моніторинг за даними процесами. Адже вчасне втручання, з метою зменшення означених шкодочинних факторів, збереже лісові масиви від деградації і дозволить покращити санітарний стан насаджень та отримати деревину, яка ще не втратила товарної якості. Сподіваємося і на зміни в законодавчій базі. Всі зусилля маємо спрямувати на те, щоб і ліс не втрачав своєї продуктивності і держава не несла збитків через втрачену деревину» — підсумував день Валерій Черняков.
Таким тривожним повідомленням розпочав начальник Житомирського обласного управління лісового та мисливського господарства Андрій Курінський семінар-нараду з проблем всихання основних лісоутворюючих порід на території Полісся, що відбулася 10 липня на базі Новоград-Волинського держлісгоспу під головуванням очільника Державного агентства лісових ресурсів України Валерія Чернякова. Впродовж дня лісівники (а для участі у заході прибули головні лісничі усіх державних лісогосподарських підприємств Полісся та Лісостепу) разом із науковцями вивчали проблему і безпосередньо на лісових ділянках, і в ході обговорення виступів доповідачів.
У нараді взяли участь і керівники Новоград-Волинського району — перший заступник голови райдержадміністрації Руслан Кирилюк та голова районної ради Франц Весельський.
У лісовому масиві Малоцвілянського лісництва, де і виявлено осередок всихаючих соснових насаджень, директор Поліського філіалу УкрНДІЛГА Олександр Тарасевич застеріг, що наслідками всихання соснових насаджень є втрата технічної придатності деревини через «посиніння», зменшення її ринкової вартості, збільшення чисельності шкідників та їх поширення на суміжні ділянки деревостану. Посиніння деревини, залежно від категорії санітарного стану дерева, може охоплювати тільки верхівкову частину крони або всю крону, частину стовбура або весь стовбур.
— На території нашої області ми спостерігаємо і масове всихання ялинників у Баранівському, Бердичівському, Новоград-Волинському та Попільнянському лісгоспах. Найбільшої інтенсивності процес набув у останні роки, що викликано кліматичними змінами, а саме: засухами та екстремально високими температурами під час вегетації, і це створило сприятливі умови для зростання популяцій стовбурових шкідників, — повідомив Андрій Курінський, запрошуючи гостей на наступну ділянку. Тут кожен із присутніх на власні очі побачив вражаючу картину, як гине ялиновий ліс, якому би ще рости і рости, але природа розпорядилася по-іншому…
— У насадженнях Баранівського та Новоград-Волинського лісгоспів лісівники помітили ще і всихання ясена, — констатує директор Новоград-Волинського держлісгоспу Степан Нусбаум та демонструє учасникам семінару ділянку в Ярунському лісництві. — Науковці працюють над вивченням цієї проблеми і кажуть, що вона є наслідком пошкодження кореневої системи опеньком осіннім, впливу природних та антропогенних факторів.
У жвавій дискусії пройшло обговорення виступів доповідачів вже в актовій залі підприємства.
Науковці Українського науково-дослідного інституту лісового господарства та агролісомеліорації впродовж останніх років активно долучилися до дослідження проблеми всихання насаджень. На семінарі ж вони представили результати своїх напрацювань, в яких відобразили типові прояви хвороб та їх наслідки, а також рекомендації щодо мінімізації наслідків цього згубного явища.
Зокрема, завідуюча лабораторією захисту лісу УкрНДІЛГА, професор Валентина Мешкова зазначила: «Доступних і дешевих ліків проти хвороб дерев немає. Застосування фунгіцидів і стимуляторів росту економічно ефективне лише у розсадниках. Тому ми можемо лише вживати заходи з підвищення стійкості лісів та зменшувати ризики їх пошкодження комахами та хворобами. А щоб вжити вчасні й вірні заходи, слід вірно визначити види шкідників чи хвороб, з’ясувати особливості їх розвитку, вимог досубстрату та екологічних умов».
До діалогу запросили і представника Міністерства екології, адже надзвичайно важливу роль у зменшенні негативних наслідків хвороби відіграють терміни проведення відповідних санітарних заходів. Чим коротший період від виявлення осередків захворювання до їх ліквідації, тим кращими є перспективи збереження насадження. Невчасно проведені санітарні рубки без урахування темпів поширення хвороби призводять також до значних економічних втрат.
Лісівники ж зауважують, що дуже часто органи Мінекології зволікають з видачею дозволів на проведення рубки. Це, у свою чергу, призводить до захаращення лісосік, розмноження шкідників, хвороб лісу та втрати якості деревини.
Андрій Курінський загострив увагу присутніх на ще одному важливому аспекті порушеного питання: «На сьогодні в Житомирській області ситуація така, що масовим всиханням вражено від 2 до 3, а подекуди і 5% насаджень. До вирішення цієї проблеми ми вважаємо за необхідне залучити не лише науковців, а й громадськість. Адже збільшення уражених площ тягне за собою збільшення площ санітарних рубок. Тому ми всі разом маємо запропонувати державі максимально ефективне та мудре рішення, щодо доцільності якого не має бути ніяких застережень від громадськості».
«Озвучена проблема присутня не лише на Житомирщині – це проблема всієї України. Тому, насамперед, маємо глибоко її вивчити та проводити постійний моніторинг за даними процесами. Адже вчасне втручання, з метою зменшення означених шкодочинних факторів, збереже лісові масиви від деградації і дозволить покращити санітарний стан насаджень та отримати деревину, яка ще не втратила товарної якості. Сподіваємося і на зміни в законодавчій базі. Всі зусилля маємо спрямувати на те, щоб і ліс не втрачав своєї продуктивності і держава не несла збитків через втрачену деревину» — підсумував день Валерій Черняков.
За матеріалом Інтернет-видання «Мій Житомир»
Коментарі відсутні