«Пасічник повинен бути подібний до бджіл. Рано вставати і пізно лягати. І весь час працювати»

«Пасічник повинен бути подібний до бджіл. Рано вставати і пізно лягати. І весь час працювати»

Щоб відчути смак меду, треба пізнати смак праці. Таке життєве кредо у Аркадія Кіндратовича Столярчука. Підстави для такого гасла у нього очевидні: більшу половину свого життя він займається бджільництвом. За фахом — він вчитель української мови та літератури, але, окрім вчительської справи, знаходить час і для свого хобі. Захопившись цією солодкою справою ще у дитинстві, тепер без неї себе вже не уявляє. Про те, який мед найкращий, що потрібно знати пасічнику-початківцію та інші бджолярські таємниці напередодні Дня пасічника розповів Аркадій Кіндратович.
— Аркадію Кіндратовичу, чому ви обрали таке захоплення і скільки часу займаєтеся цією справою?
— Мій батько був пасічником, і з раннього дитинства я виконував його вказівки як правильно поводитися з бджолами. Далі ця справа передалася спадково. Пасіка — це моє хобі, і займаюся цією справою, в пам’ять про батька, вже більше 50 років.
— А які «стосунки» у вас з бджолами?
— Вони не ведуть себе агресивно, якщо пасічник у чистому одязі (бажано білого кольору), чисто вимитий, без сторонніх запахів. Він обов’язково має знати про їхні повадки. Якщо пасічник знає, як себе правильно поводити з бджолами, вони ніколи його не вжалять.
— Який мед найсмачніший, та які є види меду?
— Видів є багато, все залежить від того, з чого зібраний мед, з яких медоносців. Наш, поліський мед, займає одне з перших місць у світі. До мене приїжджали з Німеччини мої друзі-бджолярі, і я їх пригостив своїм медом. Наступного року вони знову приїхали, бо їхні товариші сказали не брати мед на Полтавщині чи Кіровоградщині, а привезти той мед, який і минулого року. Це — наш лісовий мед, зібраний з лісових квітів, тому він і цінується. А взагалі кожен мед має свою цінність. Це подібно до лікарських рослин: одна лікує одне захворювання, інша — друге. Хтось любить їсти окремо огірки, буряк, капусту, а хтось вінегрет. Так от наш мед — це вінегрет.
— Окрім смакування меду, яку ще користь він має?
— Окрім меду, є прополіс, який становить цінність, бджолина отрута, віск. Бджолярі використовують воскову моль, бджолиний підморг. Велику цінність мають і вулики-лежаки, де можна лежати людині. Там відбувається лікування біополем. Воно допомагає серцево-судинній та нервовій системі і суглобам. За лікування хворих пасічник грошей не бере.
— Цьогоріч була непередбачувана погода, чи вплинуло це на «урожай»?
— Така погода, звісно, вплинула на медозбір. Спочатку, коли цвіли весняні медоноси, була холодна погода і дощі. Наступна стадія у нашій місцевості — коли цвіте акація. В цей час були теж несприятливі умови. А коли цвіла липа, то температура опускалася до 5-6 градусів. Для бджіл, щоб було нормальне нектаровиділення, температура повинна бути не менше 15 градусів.
— Аркадію Кіндратовичу, розкажіть, які ж умови мають бути для бджіл?Чого вони бояться?
— Наші поліські бджоли не бояться холоду, а лише вологи та протягів. У зимовий час тримають температуру 14 градусів.
— Чи є щось, чого варто людям навчитися у бджіл?
— Людям не вистачає працьовитості бджіл. Одні живуть для того, щоб розмножуватися, а інші — щоб працювати!
— Кажуть, «працює, як бджілка». Коли ж бджоли відпочивають?
— У бджіл немає такого поняття, як відпочинок. Вони працюють увесь час. Саме через це у літній період живуть 30-35 днів (у зимовий — 7-8 місяців). Обов’язки у них розподілені. Молоді бджоли виконують одні функції, старші — інші. Хтось виділяє молочко, віск, хтось приносить воду, нектар, хтось приймає нектар.
— Які у пасічників є прикмети чи забобони?
— Пасічник постійно протягом роботи спостерігає. Якщо вулик розміщений у певному місці, де є магнітне поле, там бджоли можуть не збирати мед. Тому перед тим, як ставити вулика на певне місце, слід взяти радіоприймач на батарейках, налаштувати його без шумів і підносити до потрібного місця. Якщо він працює без перешкод, — це добре місце, якщо ж з’явився шум, — тут магнітне поле і вулик бажано сюди не ставити. Цей факт не підтверджено науково, тому ми вважаємо це прикметою чи забобоною. Також бджоли — чудові синоптики. Якщо вранці побачили, що бджоли дружньо летять у поле, то значить удень не буде дощу.
— З чого варто розпочати тим, хто хоче займатися бджільництвом?
— Взагалі, це все має пройти через серце. Якщо душа до цього не лежить, то краще не починати цим займатися. Перед тим, як почати займатися бджільництвом, треба зрозуміти, як ти взагалі ставишся до цієї справи: чи просто подобається, чи хочеш зробити собі бізнес. Справжні пасічники не працюють заради грошей.
— Якими ж тоді якостями повинен володіти справжній пасічник?
— Має бути трудолюбивий, любити бджіл. Пасічник повинен бути подібний до бджіл. Рано вставати і пізно лягати. І весь час працювати.
— Наостанок порадьте, як відрізнити чи якісний мед?
— Аферисти добавляють крейду, манку, воду. Один із способів перевірити його якість такий: наливаєте мед у баночку та ллєте його з висоти. Якщо він тягнеться, не перериваючись, то це добрий мед, а якщо рветься, то там є домішки. Потрібно не забувати, що мед повинен мати однаковий колір, а якщо відрізняється, то він змішаний, або розведений із чимось. Та найкраще — мед потрібно купувати у знайомих. Бажано, щоб пасіка знаходилася у лісі.
— Дякуємо Вам за цінні поради і вітаємо з наступаючим Днем пасічника!
Людмила ПЕТРУК