Любиш з гірки кататися — люби й санчата возити, або Хто і коли відремонтує дорогу на вулиці Гранітній

Ще 12 серпня декілька десятків мешканців вулиці Гранітної пікетували Новоград-Волинську міську раду з вимогою відремонтувати дорогу, що веде до кар’єру, який діє неподалік. За словами людей, через погану дорогу у них здригаються стіни і мало не лопають шибки, коли під вікнами проїжджає чергова вантажівка. Чиновники визнали наявність проблеми, але хто саме фінансуватиме капітальний ремонт дороги і в якій долі, — тоді домовитися не вдалося.
27 серпня це питання стало предметом обговорення на розширеному засіданні депутатської комісії. Було заслухано позицію всіх зацікавлених і причетних сторін. Утім, як показав перебіг засідання, до консенсусу в даному випадку ще далеко.
За цінами 2013 року, кошторисна вартість робіт із капітального ремонту дорожнього покриття вулиці Гранітної складала 505 тисяч гривень. Зараз, кажуть, у цю суму не вкладуться, оскільки здорожчали будматеріали.
Представники ТОВ «Труд» і ТОВ «Каменедробильний завод», продукція яких цією дорогою вивозиться багатотонними вантажівками, знову заявили, що на даний час готові виділити 100 тисяч гривень (без різниці — грошима чи будівельними матеріалами). За їхніми словами, фінансовий стан підприємств на сьогодні не дозволяє збільшити цю суму.
Головна ж суперечність розгорнулася між міською і районною владою. Річ у тім, що територію, де знаходиться дорога, нещодавно передано з району в місто. І жителі вулиці Гранітної зареєстровані в місті. Водночас вищезгадані підприємства зареєстровані в районі (с.Сусли), відповідно податки і збори від їхньої діяльності отримують сільський і районний бюджети, а місто з цього нічого не має.
Озвучені суми сплачених податків у сільський і районний бюджети вимірюються сотнями тисяч гривень (за 7 місяців поточного року ТОВ «Труд» усіх податків сплатив близько 1,5 мільйона гривень). Але сільський голова Суслів стверджує, що витрачати кошти на ремонт дороги, яка не стоїть на балансі сільської ради, буде порушенням норм бюджетного кодексу. Голова районної ради з одного боку заявив, що розробити механізм співфінансування можна, але з іншого боку — нічого не обіцяв без погоджень із депутатським корпусом.
Міська влада запропонувала перереєструвати підприємства в місті. Тоді, мовляв, сюди сплачуватимуть податки, і кошти на ремонт дороги знайдуться. Звісно, що такі ініціативи не сприймалися колегами з району.
У підсумку після годинного обговорення вирішили взяти тижневу паузу, щоб вкотре пошукати виходи із ситуації. Свого часу за схожим сценарієм розвивалися події на іншій міській околиці — навколо вулиці Генерала Ільїна, частина якої знаходилася в місті, а решта — на території Наталівської сільської ради. Виручила підготовка до «Євро-2012», під маркою якої на вулиці поклали капітальний асфальт. Як то буде цього разу?