Серпом по «великому будівництву»

Навряд чи добрий господар у себе вдома поклав би нову плитку на старі труби. Не треба бути великим професіоналом у ремонтах і будівництві, щоб розуміти: спочатку треба замінити мережі й комунікації, а тоді наводити красу і благоустрій. Але чомусь, коли йдеться про капітальні ремонти в межах усього міста, цією очевидною істиною постійно нехтують.
Ще не вляглися пристрасті навколо якості й вартості «великого будівництва» — капітального ремонту доріг і тротуарів по вулицях Соборності й Надслучанській та на площі Лесі Українки, як щойно відремонтована площа зазнала перекопування екскаватором.
Десь під площею тріснув водогін, і три багатоповерхівки разом із Палацом культури (і це — у день Лесиного ювілею!) опинилися без водопостачання. Пошук місця аварії тривав декілька днів, проте безрезультатно. Довелося розкопувати площу, прокладати нову трубу і, як наслідок, на деяких ділянках знімати свіжопокладену плитку.
Звісно, хтось скаже: плитка — це не асфальт, як зняли — так і покладуть. Але, знаючи з попереднього досвіду подібних ситуацій, можна припустити, що дійсно «покладуть». І в місцях відносно рівненьких тротуарчиків і доріг невдовзі просядуть ями...
До речі, на початку вулиці Героїв Майдану, де також свіжий асфальт (який не пролежав і півроку) розрив Водоканал, новий асфальт «кладуть» уже майже рік.
На противагу Водоканалу, Теплокомуненерго свої старі мережі під ділянками для капітального ремонту доріг замінило завчасно — і під вулицею Пушкіна, і на площі Лесі Українки. Хоча, як зізналися на підприємстві, деякі з тих мереж ще могли побути в експлуатації. Ось де відчувається роль та якість керівника.
Цікаво, що роботи з прокладання нової труби на площі Лесі Українки проводилися акурат у день відзначення 150-річчя з дня народження поетеси. На час урочистого покладання квітів до пам’ятника техніку, що рила траншею, організатори заходу прогнали з площі — щоб не псувала «картинку» для телерепортажів та світлин. Ось у цьому — «показушному моменті» — проявилася рука господаря. А куди ж діваються ті «руки господаря», коли справді треба спланувати й зробити правильно: спочатку — мережі, потім — благоустрій?
…Аварії на комунальних водогонах і каналізації з набридливою регулярністю ставалися й раніше. Проте в останні місяці перебої із водопостачанням практично в кожному мікрорайоні міста почастішали, а час на їхню ліквідацію — подовшав. Тепер чомусь стало вважатися «нормальним», коли на поновлення водопостачання мешканці чекають по три-чотири (а то й більше) доби.
А все тому, що досі немає системного підходу до вирішення проблеми. У міському бюджеті кошти передбачають на що завгодно, тільки не на поетапну щорічну заміну критично зношених водогонів і каналізацій.