Ніхто не забутий, коли у серці лунає дзвін пам’яті

22 листопада — День скорботи за жертвами голодомору 1932-33 років. Кількість жертв сягає від 5 до 8 мільйонів чоловік (точно не встановлено). Новоград-Волинський теж чимало постраждав. Пройти голод і вижити, рухатися далі — неймовірно тяжко. Ще важче сьогодні бачити, як нехтують їжею, і згадувати, як було колись...
Згадує ці жахливі роки житель с.Наталівка О.І.Бондарчук, який народився у 1923 р.: «У 1933 році помер мій батько, залишив трьох «куркулів» — мене, 9-ти річного хлопця, та двох братів — 3-ох і 5-ти років, а також нашу матір. У нас було господарство, 5 соток землі. Коли прийшла «червона мєтла», то забрала все господарство, буряки, а посів зняли до останнього колоска. Залишилася гола хата і колодязь. Відтоді ми страшно бідували. Було страшно дивитися, коли батьки їли дітей. Пам’ятаю, як у нашому селі ходило двоє дітей — братик і сестричка. Їх хотів зарізати рідний батько, а матір врятувала — допомогла втекти через вікно. Наш сусід зарізав свого коня, щоб їсти його, але… помер. На вулицях стояв сморід від померлих людей, а підводи забирали і їх, і ще живих, щоб не їхати вдруге. Що врятувало мене від загибелі? Десь знаходив буряка і їв його сирим. Тоді не хотілося жити, щоб знову так марно шукати їжу. Мати іноді варила борщ із гічки. З’їси його — здається живіт тріщить, але ж їсти хочеться. Пам’ятаю, як у Новоград звозили людей, зачиняли їх у вагоні і відправляли у Сибір. Ось так було… Було дуже страшно…».
Ніхто не забутий, і це дійсно так. Саме тому, в суботу, 22 листопада, у Свято-Михайлівській церкві, що знаходиться у центрі міста, о 16.00, розпочнеться панахида за померлими від голоду. О 16.30 відбудеться хода із запаленими свічками від церкви до фортеці, для викладення загального хреста пам’яті зі свічок.
І немає, і не буде у народу майбутнього без пам’яті про своє минуле. Тому давайте всі приєднаємося до панахиди та ходи, або ж запалимо свічку скорботи на своєму вікні, щоб вшанувати померлих під час голодомору.

Точну кількість жертв голодомору 1932-33 років встановити неможливо й дотепер.
Стосовно сіл, що належать до нинішньої території Новоград-Волинського району, то наразі володіємо наступною інформацією щодо числа загиблих:
— Броницька с/р — 2169 людей;
— Броницькогутянська с/р та Великогорбашівська с/р — 463 людини;
— Великомолодьківська с/р — 370 людей;
— Гульська с/р — встановити не вдалось;
— Городницька с/р — не встановлено;
— Дідовицька с/р — 294 людини;
— Жолобненська с/р — 410 людей;
— Кам’яномайданська с/р — 988 людей;
— Киківська с/р — 875 людей;
— Киянська с/р — 968 людей;
— Кленівська с/р — 480 людей;
— Колодянська с/р — 140 людей;
— Косенівська с/р — 623 людини;
— Красилівська с/р та в Дубрівках — 1047 людей;
— Курчицька с/р — 200 людей;
— Лебедівська с/р — 1653 людини;
— Лучицька с/р — не було померлих, виручила рідня в Польщі, куди лісами ходили по допомогу;
— Майстрівська с/р — не вдалося встановити;
— Малоцвілянська с/р — 165 людей;
— Наталівська с/р — 1574 людини;
— Несолонська с/р — 1090 людей;
— Ужачинська і Новороманівська с/р — 2903 людини;
— Орепівська с/р — 339 людей;
— Пилиповицька і Таращанська с/р — 1210 людей;
— Піщівська с/р — близько 200 людей;
— Повчинська с/р — 545 людей;
— Поліянівська с/р — 793 людини;
— Середньодеражнянська с/р — 175 людей;
— Стриївська с/р — 693 людини
— Суховольська с/р — уникла голоду, бо була біля кордону з Польщею;
— Тернівська с/р — 316 людей;
— Токарівська с/р — 478 людей;
— Тупалецька с/р — 171 людина;
— Федорівська с/р — 983 людини;
— Червоновольська с/р — 599 людей;
— Суслівська с/р — 542 людини;
— Чижівська с/р — 2315 людей
— Ярунська с/р — 1403 людини.