Життєве кредо — бути необхідним людям

У чудовому куточку Полісся, у квітучому місті Звягель (тоді — Новограді-Волинському), де живуть працьовиті й талановиті люди, у великій родині Клечковських у 1955 році народився хлопчик, назвали його Анатолієм. Серед сімох діток він ріс найбільш енергійним та допитливим. У родині панувала взаємоповага, доброзичливість та любов.

У нашому місті Анатолій закінчив школу, пішов у армію, де отримав професію зв’язківця, почав свій довгий трудовий шлях, зустрів кохання, збудував прекрасну сім’ю, виростив двох діток — синочка Олега і донечку Ольгу, дав їм освіту, був прикладом чесності, працьовитості та відповідальності. Передав їм любов до життя, а вони подарували йому трьох гарних онуків.

У далекому 1975 році Анатолій Володимирович почав працювати в районному вузлі зв’язку. Був цей шлях насичений перемогами та здобутками, що притаманно лише сильній особистості. 

Починав із посади електромеханіка телеграфа, потім працював електромонтером лінійних споруд, в абонгрупі. Згодом перейшов у спецзв’язок, де відпрацював 14 років. Після ліквідації цього відділу став начальником пересувного відділення №6. Згодом працював у «Телекомі» на посаді бригадира розрахункової групи. Увесь свій трудовий шлях так чи інакше він присвятив зв’язку, а це — 38 років!

Природа наділила Анатолія Клечковського організаторськими здібностями, творчою енергією, повагою до людей. На всіх посадах проявляв себе сумлінним знавцем своєї справи. Йому притаманне особливе почуття відповідальності за доручену справу. Його життєве кредо — бути необхідним людям.

За професіоналізм його відзначали грамотами, подяками та преміями, а за бездоганну багаторічну працю призначено Анатолію Володимировичу звання «Ветеран праці».

Після виходу на заслужений відпочинок чоловік веде активну громадську діяльність. Очолює первинну ветеранську організацію «Телекому» з 2019 року. Його обрали заступником голови ветеранської організації Звягеля, тож організовує і проводить заходи для ветеранів громади.

До нього в раду ветеранів йдуть люди за порадою, з труднощами та радощами. Він знає, як і чим живуть ветерани, для кожного знаходить слова підтримки.

Анатолій Володимирович дуже товариський, у колі друзів — душа компанії. На всіх днях народжень та святах його обирають тамадою, бо він уміє організувати веселі, гарні свята.

У нього гарний голос, знає багато народних і сучасних пісень, гуморесок, вигадує різні конкурси. Із ним легко та весело. 

Його хобі — кулінарія. Любить готувати різні страви, гарно прикрашати їх, пригощати рідних, сусідів та друзів.

Він — люблячий батько та дідусь. Полюбляє, коли завітають до нього онуки, пригостити якоюсь особливою стравою чи солодощами. Його будинок завжди утопає у квітах, бо він ще й гарний господар. 

Легким білокрилим птахом пролетіли роки. 1 червня на життєвому календарі Анатолія Володимировича Клечковського з’явиться цифра 70.

Ветерани-зв’язківці вітають ювіляра з 70-річним ювілеєм. Вдячні Вам за сумлінну працю, за тепло великої душі і серця, за любов до людей, за кредо бути необхідним людям. У цей гарний ювілей даруємо букет найкращих побажань! Щоб 
весною буяла в душі доброта, а від Бога на довгі літа — здоров’я, любові, достатку і мирного неба!

Т. Веселова, 
голова первинної ветеранської  організації «Укрпошти»