Чи залишиться пам’ятка архітектури «замаскованою пам’яткою», обліпленою МАФами і рекламою?

Останнім часом у Новограді-Волинському відбулися резонансні події навколо пам’ятників архітектури — замку і кінотеатру, що, без сумніву, не кращим чином позначиться на розвитку туризму.
Черговим приводом, що привернув увагу громадськості, стала реконструкція квіткового павільйону перед колишнім будинком поштової станції.
Жителі й гості міста вперше за півтора десятка років отримали можливість побачити пам’ятник і з тротуару, і з дороги. Та чи порадувало побачене?
Нагадаємо, мова йде про єдине місце, яке в місті традиційно пов’язують із перебуванням у ньому Великого Кобзаря. Але яке є не тільки пам’яткою історії, але й пам’яткою архітектури. Новоград-Волинська поштова станція середини ХІХ ст. — комплекс будівель поштової станції ІІ розряду, що найбільш повно зберігся на Житомирщині.
Саме це 30 років тому ставилося на облік та бралося під охорону як пам’ятка архітектури: «Будівля станції з ділянкою високого кам’яного паркану і прибрамною будкою, виходить на червону лінію 1-2 поверхової сучасної забудови правого боку вулиці… Комплекс складається з будинків, що периметрально оббудовують прямокутний у плані внутрішній двір: приворотні будки, поштові станції, готелі, каретні, ямські служби».
Що зараз може побачити гість міста, його мешканець або подорожній? МАФ — ліворуч, МАФ — праворуч, МАФ — попереду, сучасний та радянський паркани, склопакети та купу реклами.
Через погану оглядовість терену мали місце навіть декілька «набігів» «металошукачів» на меморіальні таблиці. Із цієї ж причини частина людей сприймає меморіальну таблицю Т.Г. Шевченку за частину реклами.
До того ж, МАФ ліворуч, майже прибудова, — старий, пожежонебезпечний, дерев’яний. Невже комусь ще в місті пригоди з кінотеатром замало? Чи може таке порадувати?
Уся країна дивилася, як «хвацько» зносив МАФи в Києві Кличко, у Львові — Садовий, без ДАБІ і рішення судів. Суди були опісля і лише підтвердили законність дій КМДА чи інших. Що з МАФами в Новограді, — усі пам’ятають історію щодо знесення незаконної прибудови до кінотеатру і чим усе закінчилося…
Насправді в багатьох містах ради давно прийняли відповідне положення, створили на їх підставі комісії і «спокійно» зносять МАФи та тимчасові споруди рішенням відповідних виконкомів. За актами комісії. Чому в нашому місті такого немає, — важко сказати… Адже різні зразки таких положень можна знайти в мережі або ж створити своє. Було б бажання.
Звісно, читача цікавить найбільш «актуальне» питання: хто винен? Органом охорони культурної спадщини, згідно з чинним законодавством, є міськвиконком. Уже 15 років, тобто, не одне «покоління» його членів на чолі зі своїм головою в «табельні» дні «просочується» через квітковий ряд, щоб покласти квіти до меморіальної таблиці Т.Г.Шевченка. Чому за
15 років ніхто з членів виконкому жодного разу навіть не поцікавився: де червона лінія, де охоронні зони?..
А ще поруч котрий рік ріг вулиць Шевченка та Ломоносова «прикрашає» паркан і те, що за тим парканом видніється…
Щодо апарату виконкому. Після 2012 р., коли Мінрегіон був виключений зі складу центральних органів виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини, наша «архітектура» на пам’ятки архітектури, м’яко кажучи, махнула рукою. Хоча у відповідному «архітектурному» департаменті ЖОДА посада провідного фахівця з охорони культурної спадщини була збережена. Повний комплект документації на пам’ятки архітектури з проведенням їх інвентаризації до відділу культури не передала… Ото й маємо.
Насторожила заява одного з чиновників, що кінотеатр буде перекритий металочерепицею. Звісно, це видається красиво. Але виникає питання щодо погодження відповідного проекту з органом охорони культурної спадщини. Який, до того ж, має надати відповідний дозвіл (безкоштовно) на проведення робіт на пам’ятці.
Адже виконком є спеціально уповноваженим органом з охорони культурної спадщини, до повноважень якого не віднесено погодження проектів та надання дозволів. Тобто, наприклад, погоджувати та дозволяти прорубування дверей по фасаду будівель по вул.Соборності №1/5 та №2 на встановлення псевдомеморіальних таблиць.
Щодо таблиць, то ситуація «пікантна». Приймати рішення щодо їх встановлення міськвиконком право має. Особливо, якщо розглядати їх як соціально-політичну рекламу… Але встановлювати без відповідного дозволу на пам’ятці — ні.
Відділ культури надає лише висновки. Як, наприклад, негативний висновок щодо влаштування за проектом Бюджету участі скейт-парку на фортеці.
На жаль, в останній каденції міської ради намітилося підсилення тенденції щодо «самостійності» від дотримання чинного законодавства, дотримання законів, прийнятих центральною владою через призму горезвісної «політичної доцільності».
Чи не занадто «політики» для органу місцевого самоврядування? Навіть намітилися спроби глоріфікувати отаманщину в особі такої неоднозначної постаті, як Соколовський та його рух. Той рух, про який в одному зі звітів навіть ОУН(б) улітку 1941 р. вказувалося, що він не був національним і не мав моральних засад.
Улітку 2019 року наказом Мінкульту був запроваджений постійний (щорічний) та періодичний (раз на 5 років) моніторинг пам’яток. Передбачено проведення інвентаризації. Крім актів збереження щодо збереження пам’ятки та її візуального огляду, передбачено складання актів огляду не тільки пам’яток, але і їх територій. У тому числі — обов’язкова фотофіксація охоронних зон. Питання насправді комплексне, як воно вирішуватиметься в Новограді?
Має бути розуміння, що володіння/користування/оренда об’єктами (-ів) культурної спадщини та їх часткою накладає певні обтяження у вигляді зобов’язань щодо збереження пам’яток, їх охоронних зон та утримання їх у належному, автентичному стані. Тому й укладаються відповідні охоронні договори.
Щодо розвитку туризму в місті. Про який розвиток може йти мова, коли з шести пам’яток архітектури три — важкодоступні для повноцінного огляду, одна — в аварійному стані. Ще про дві — більшість мешканців і гостей міста навіть не здогадується про те, що ці будівлі є пам’ятками і чому. Через повну відсутність будь-якої інформації на всіх шести пам’ятках. Навіть охоронних дощок. До того ж, різними «будами» і «самобудами» систематично нищаться унікальні мальовничі ландшафти долини Случі.
У світлі вищевикладеного питання щодо подальшої долі поштової станції, яка є пам’яткою архітектури та традиційно пов’язується з перебуванням Т.Г.Шевченка в місті, виглядає геть не надуманим. Чи залишиться пам’ятка важкодоступною для повноцінного огляду? Чи дотримані вимоги чинного законодавства? Чи вона так і залишиться «обліпленою» МАФами та рекламою, «замаскованою» пам’яткою?