ТЕ, ЩО ЗАТВЕРДЖЕНО ЗАКОНОМ, НА МІСЦЯХ ЗМІНИТИ НЕМОЖЛИВО

Нова система оподаткування, де платники єдиного податку розподілені на чотири категорії, і чим категорія вища — тим більшу суму потрібно сплачувати, внесла неабияке сумяття в ряди підприємців. Оскільки малий бізнес відповідно і доходи дає невеликі, то більшості підприємців хотілося б потрапити до першої категорії платників. Зокрема — і авторам даного листа, прокоментувати якого ми попросили заступника міського голови Сергія Юрійовича КОЛОТОВА. Сергій Юрійович, ­зокрема, зазначив:
— Згідно з Податковим ­кодексом України та іншими законодавчими актами нашої держави щодо спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, було встановлено, що до першої групи суб’єктів господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, відносяться підприємці, які не використовують працю найманих осіб, з торговельних місць на ринках здійснюють виключно роздрібний продаж товарів або проводять господарську діяльність із надання побутових послуг населенню, і обсяг доходів яких протягом календарного року не перевищує 150 тисяч гривень. Тобто бачимо, які критерії першої групи: ті, хто торгує на ринку, і ті, що надають побутові послуги населенню.
До другої групи суб’єктів господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, відносяться фізичні особи-підприємці, які здійснюють господарську діяльність із надання всього спектру послуг — виробництво або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що вони не використовують найману працю а кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, не перевищує 10 чоловік та обсяг доходу за рік не перевищує 1 мільйон гривень.Тобто — всі види послуг, у тому числі — і побутові. Тому, згідно з чинним законодавством, суб’єкти господарювання, які здійснюють перевезення на таксі, відносяться до другої групи.
Інше питання — встановлення ставки єдиного податку. Розглядаючи це питання, міська рада має право встановлювати ставку у розмірі від двох до двадцяти відсотків по цій групі від суми мінімальної зарплати. Приймаючи це рішення, було зазначено, що після закінчення першого кварталу депутати повернуться до даної теми, аби проаналізувати і в разі необхідності внести ті чи інші корективи, якщо, звісно, вони будуть обгрунтовані.
Отже, підсумовуючи все сказане, зрозуміло, що види бізнесу, які потрапляють до тієї чи іншої категорії, чітко розписані, затверджені законом, і влада на місцях змінювати їх не може. А ось ставки єдиного податку затверджені депутатами міської ради і щодо перших двох категорій становлять відповідно 10 і 20 відсотків від мінімальної заробітної плати.Отже, різниця між зазначеними двома категоріями платників єдиного податку становить сто гривень. Багато це чи мало? Питання суто суб’єктивне, адже щодо податків, то кожному хотілося б, аби вони були меншими. Так само хотілося б, аби були меншими і ціни на базарі та в магазинах (а саме Новоград-Волинський чомусь у цьому плані є одним із найдорожчих міст області). Дуже багато питань виникає сьогодні саме в галузі діяльності малого бізнесу: дехто під прикриттям єдиного податку просто розкошує (таких, звісно, одиниці, проте вони є), а хтось ледве кінці з кінцями зводить і чухає потилицю — чи варто взагалі далі цим займатися? Ясна річ, що підприємців потрібно підтримувати, і в нашому місті багато робиться для того, аби малий бізнес розвивався. Але те, що затверджено законом, на місцях змінити неможливо.