Пенсії при втраті годувальника: на що розраховувати

Добрий день, шановна редакція газети «Звягель»! Мені 19 років, я навчаюся на стаціонарі в університеті. Нещодавно у мене помер батько, а матері вже давно немає. Чи маю я право на якусь допомогу від держави?

На запитання відповідає начальник юридичного відділу газети «Звягель» Геннадій ФРЕГЕР:
Законом України «Про пенсійне забезпечення» передбачено такий вид соціальної допомоги, як пенсії у разі втрати годувальника. Згідно зі ст. 37 даного закону, право на пенсію в разі втрати годувальника мають непрацездатні члени сім’ї померлого годувальника, які були на його утриманні. При цьому дітям пенсії призначаються незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника.
Батьки і чоловік (дружина) померлого, які не були на його утриманні, також мають право на пенсію, якщо згодом втратили джерело засобів до існування.
Непрацездатними членами сім’ї вважаються:

1. діти, брати, сестри й онуки, які не досягли 18 років або старші цього віку, якщо вони стали інвалідами до досягнення 18 років, при цьому брати, сестри й онуки — за умови, якщо вони не мають працездатних батьків;


2. батько, мати, дружина, чоловік, якщо вони є інвалідами або досягли пенсійного віку;


3. один із батьків, або чоловік (дружина), або дід, бабуся, брат чи сестра, незалежно від віку і працездатності, якщо він (вона) зайнятий доглядом за дітьми, братами, сестрами чи онуками померлого годувальника, які не досягли 8 років, і не працює;


4. дід і бабуся — в разі відсутності осіб, які за законом зобов’язані їх утримувати.

Вихованці, учні, студенти, курсанти, слухачі, стажисти мають право на пенсію в разі втрати годувальника до закінчення навчальних закладів, але не довше, ніж до досягнення ними 23-річного віку.
ЧЛЕНИ СІМ’Ї, ЯКІ ВВАЖАЮТЬСЯ УТРИМАНЦЯМИ
Члени сім’ї померлого вважаються такими, що були на його утриманні, якщо вони були на його повному утриманні або одержували від нього допомогу, яка була для них постійним і основним джерелом засобів до існування.
Члени сім’ї померлого, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які й самі одержували яку-небудь пенсію, мають право перейти на нову пенсію.
СТАЖ РОБОТИ ­ГОДУВАЛЬНИКА, ЯКИЙ ДАЄ ПРАВО НА ПЕНСІЮ
Сім’ї годувальника, який помер внаслідок трудового каліцтва чи професійного захворювання, а також сім’ї померлого пенсіонера пенсія призначається, незалежно від стажу роботи годувальника.
Пенсія в разі втрати годувальника, який помер внаслідок загального захворювання чи каліцтва, не пов’язаного з роботою, призначається, якщо годувальник на день смерті мав стаж, який був би необхідний йому для призначення пенсії за інвалідністю.
Сім’ям вихованців, учнів, студентів, курсантів, слухачів, стажистів, аспірантів, клінічних ординаторів, докторантів, які не працювали до вступу в навчальний заклад, на курси, в аспірантуру чи клінічну ординатуру, пенсії призначаються відповідно на тих самих же підставах, що і пенсії внаслідок інвалідності цим учням, студентам, аспірантам і клінічним ординаторам.
РОЗМІРИ ПЕНСІЙ У РАЗІ ВТРАТИ ГОДУВАЛЬНИКА
Пенсії в разі втрати годувальника призначаються на кожного непрацездатного члена сім’ї в розмірі 30% заробітку годувальника, але не менше соціальної пенсії, встановленої для відповідної категорії непрацездатних.
На дітей, які втратили обох батьків (круглих сиріт), а також на дітей померлої одинокої матері пенсія на кожну дитину не може бути меншою від двократного розміру соціальної пенсії.
Сім’ям, до складу яких входять діти, які втратили обох батьків (круглі сироти), пенсія обчислюється із загальної суми заробітку обох батьків.
Членам сім’ї, що втратила годувальника, який помер внаслідок загального захворювання і не мав стажу, достатнього для призначення повної пенсії за інвалідністю призначається пенсія при неповному стажі в розмірі, пропорційному наявному стажу роботи годувальника.
Сім’ям померлих пенсіонерів, які одержували пенсію при неповному стажі, пенсія призначається пропорційно до стажу роботи, виходячи з якого було призначено пенсію померлому годувальнику. При цьому пенсія на кожного непрацездатного члена сім’ї не може бути меншою від соціальної пенсії, встановленої для відповідної категорії непрацездатних.
ДОКУМЕНТИ, НЕОБХІДНІ ДЛЯ ПРИЗНАЧЕННЯ ПЕНСІЇ
Для призначення пенсії необхідно звернутися із заявою про призначення пенсії до районного управління Пенсійного фонду за місцем проживання. У випадках, коли особа, якій призначається пенсія, є неповнолітньою або недієздатною, заява подається батьками або опікунами (піклувальниками) за місцем їх проживання. До заяви потрібно додати такі документи:

• документи про стаж годувальника (за період роботи, починаючи з 01.01.2004 року, відповідну довідку додає відділ персоніфікованого обліку управління Пенсійного фонду);


• довідку про заробітну плату годувальника за період страхового стажу, починаючи з 01.07.2000 року індивідуальні відомості про застраховану особу надаються відділом персоніфікованого обліку управління Пенсійного фонду;


• довідку про присвоєння ідентифікаційного номера померлому годувальнику (подається у разі, якщо особа, яка звернулася із заявою про призначення пенсії у зв’язку із втратою годувальника, має такий документ);


• свідоцтво про народження або паспорт особи, якій призначається пенсія;


• довідку про склад сім’ї померлого годувальника та копії документів, що засвідчують родинні стосунки члена сім’ї з померлим годувальником;


• свідоцтво органу реєстрації актів громадянського стану про смерть годувальника;


• документи, що засвідчують вік померлого годувальника сім’ї, при відсутності таких даних у свідоцтві про смерть;


• довідку з вищого навчального закладу I-IV рівнів акредитації чи професійно-технічного навчального закладу про те, що особа (заявник) навчається на денній формі навчання;


• документи про місце проживання (реєстрації);


• документ про перебування членів сім’ї (крім дітей) на повному утриманні померлого годувальника чи одержання від померлого годувальника допомоги, що була для них постійним і основним джерелом засобів до існування.

Також слід зазначити, що у випадку, якщо годувальник мав якийсь особливий статус, наприклад, був військовослужбовцем, учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС чи потерпілим від Чорнобильської катастрофи тощо, то до названих документів додатково потрібно додавати документи, що підтверджують цей статус.