- газета «Звягель-ІНФО»
- медіа твого міста
7 червня — 9 років гіркої розлуки, вічного жалю, світлої пам’яті Івана Васильовича ЧЕРКЕСА Ти нас покинув дуже рано, в житті немає вороття, і кров з невидимої рани буде текти усе життя. Ми завжди будемо тебе любити і пам’ятати. Нехай Господь оберігає твою світлу і добру душу. З глибоким сумом дружина, діти, онуки
25 травня — рік, як загинув в АТО Валентин Іванович ЛЕВИЦЬКИЙ Пішов від нас ти так раптово й дуже рано, ніхто не знав і не відчував біди. Тепер на серці — тривожна рана, бо ти пішов не на годину — назавжди. Царство тобі Небесне і вічний спокій твоїй душі. Вічно сумуючі батько, син, брат із сім’єю, рідні
24 мая — 40 дней светлой памяти нашей бесценной, любимой мамочки-молдаваночки Екатерины Якимовны ХРИСТИЧ Ты торопилась жить, всё успевала, дорожила дружбой, любила и уважала людей, была проста и доступна. За 24 года работы в кабинете КИЗ ты не уставала делать людям добро. Сотрудники с любовью называли тебя «Мама Чоли».
15 травня минає рік, як немає з нами нашої мами — Надії Архипівни БУРБЕЛИ Матінко мила, сонечко ясне, любов Ваша вічна ніколи не згасне. Той день, коли Ваш погляд згас і серце перестало битись, став найстрашнішим днем для нас, і ми не можем з цим змиритись. Хто забув, — згадайте, хто пам’ятає, — пом’яніть. Царство Небес
7 мая — 40 дней светлой памяти Валентины Ивановны СКАКОВСКОЙ Никогда не забыть того страшного дня, который принёс нам столько горя и печали. Нам слёзы душу разрывают, и каждый день тебя мы вспоминаем. Из сердца катится слеза, сжигает боль, кричит душа. Мы так хотим вернуть тебя, но сделать этого нельзя. Ушла от нас ты о
1 травня минає 10 років, як пішла з життя рідненька матуся і бабуся — Антоніна Семенівна ГРУЗДЮК із села Гульськ Якби могла ти довше жити, — були б щасливі ми усі, але не в силах ми змінити Господню волю у житті. Тебе ми будем пам’ятати — була найкраща в світі мати. Таких, як ти, не забувають, таких лиш вічно пам’ятають
25 квітня — 1 рік, як пішла у вічність дорога наша донечка — Оксана Юріївна КАШИРИНА Серце плаче і болить душа... Скільки б не шукали очі в рідній хаті, — найдорожчої дитини вже нема. Як сумно без тебе, рідненька, печаль не проходить і серце болить. Без тебе, люба, сумно й важко, і серце плаче кожен день. Якби ти могла
17 апреля — 9 дней, как перестало биться сердце дорогого мужа, любящего отца и дедушки — Виктора Алексеевича ЛОБАШЕВА Прости, что не смогли тебя спасти. Ты был примером нам всегда, как человек с душою чистой, и память о тебе жива в сердцах и душах твоих близких. Скорбящие жена, дочка, зять, внучка
10 квітня — рік, як пішов у вічність Олексій Борисович ЛАПКО Без тебе, дорогий, сумно і дуже важко, серце плаче кожен день. Ти був добрим чоловіком, батьком, дідусем, хорошою людиною. Твого тепла і доброти вистачало для нас усіх, дякуємо Богові, що ти був з нами. Ти залишив світлу пам’ять про себе. Вічний спокій твоїй д
31 березня — 16 років, як пішла у вічність дорога наша донечка — Олена Віцьківна ОСВАЛЬД з Броник Той день, коли твій погляд згас і серце перестало битись, став найстрашнішим днем для нас, і ми не можем з ним змиритись. Хто забув, — згадайте, хто пам’ятає, — пом’яніть. Царство тобі Небесне, рідненька. Вічно сумую
