- газета «Звягель-ІНФО»
- медіа твого міста
7 листопада минає 6 років, як пішов з життя директор міської друкарні — Володимир Федорович ІВАНЧЕНКО Світла пам’ять про Вас — завжди в наших серцях. Нехай свята земля береже Ваш вічний спокій. Царство Небесне і вічна пам’ять. Колектив друкарні 4 листопада — 5 років світ
30 жовтня — 10 років світлої пам’яті Валентини Михайлівни РОЖКО Ти була шанобливою донькою, чудовою сестрою, люблячою дружиною, турботливою мамою, справедливим педагогом і щирим другом, кумою. Твоє серце і твоя оселя були відкритими для кожної людини. Як швидко плине час... Нема Тебе, хоч скільки хочеш клич,
21 октября — годовщина светлой памяти Виктора Анатольевича КАЛИНСКОГО Человек не умер, просто вышел. Он оставил в доме всё, как есть. Просто он не видит и не слышит, хлеб земной ему уже не есть. Просто стал он не таким, как люди, он открыл другой, астральный путь, где иная жизнь, иная мудрость, где иная соль, иная суть.
Забути — не в силі, вернути — не в змозі... 18 жовтня — 4 роки світлої пам’яті рідненької матусі — Ольги Яківни ШАПРАН із Ужачина Якби могли Ви довше жити, — були б щасливі ми усі. Але не в силах ми змінити Господню волю у житті. Вас ми будемо пам’ятати, була найкраща в світі мати. Таких, як Ви, не забувають, таких лиш вічно пам’ятають.
10 жовтня — 10 років світлої пам’яті нашого дорогого Сергія Петровича БОЙКА Минає час, але ти вічно будеш жити в наших серцях. Нехай свята земля береже твій вічний спокій. Хто забув, — згадайте, хто пам’ятає, — пом’яніть. Сумуючі дружина, діти, онуки 9 жовтня минає 2 рок
27 вересня минуло 9 днів, як перестало битися серце любої донечки, сестри, племінниці — Олени Миколаївни САПЕГИ Страшне горе прийшло в наш дім, пекельний біль розриває серце і душу. Життя втратило свої барви. Така душа — розумна, добра, мила, а доля випала, немов полин, гірка... Рідненька наша, ти вже не з нами, та в св
22 вересня минуло 9 днів, як перестало битися серце доброго, люблячого чоловіка, чуйного, турботливого батька, якого всі любили і поважали, — Віктора Івановича КРАВЧУКА Здається нам, що ти в дорозі, що скоро станеш на порозі. Не хоче серце з цим змиритись, що в очі вже не подивитись. Молитва хай дійде до тебе, щоб рай б
19 сентября — год, как ушел из жизни наш дорогой отец, любящий муж, дедушка — Николай Васильевич ШЕВЧУК Не слышно голоса родного, Не видно добрых милых глаз. Зачем судьба была жестока? Как рано ты ушёл от нас! Великой скорби не измерить, Слезами горю не помочь, Тебя нет с нами,
Володимир Миколайович ГЕРАСИМЧУК 20.03.1965-09.09.2001 р. Той день, коли твій погляд згас і серце перестало битись, був найстрашнішим днем для нас, і з цим ніяк не можемо змиритись. Ти в нашій пам’яті живеш, ніколи з серця не підеш, бо ти для нас — один єдиний. Хто пам’ятає, — пом’яніть, хто забув, — згадайте.
30 серпня минає три роки, як немає з нами нашої дорогої, рідненької донечки, сестрички, племінниці — Алли Анатоліївни ОСТРОВСЬКОЇ Неначе мить, пройшли три роки, як швидко час минає… Ти вже не ступиш на поріг — тебе із нами вже немає. Серце рветься і душа болить… Не чути більше твого голосу, не видно щирих, добрих очей.
