- газета «Звягель-ІНФО»
- медіа твого міста
Є сила, що може забрати з життя, та з пам’яті рідних — ніколи… 7 квітня минає рік, як пішов у вічність Леонід Володимирович ВЕКЛЮК Як швидко плине час… Вже цілий рік минув, як ти пішов від нас. Пішов від нас ти так раптово й дуже рано, ніхто не знав і не відчував біди. Бо ти пішов не на годину — назавжди. Чому життя таке несправедливе?
23 березня — 5 років, як перестало битися серце найдорожчої для нас людини, дружини, мами, бабусі — Галини Олександрівни СЕМЕНЮК 27.02.1947-23.03.2011 р. Низько вклоняємося перед твоєю пам’яттю, і скільки б не минуло часу, ми будемо завжди пам’ятати, згадувати і молитися за тебе. А Господь хай пошле тобі Царство Небесне та вічну пам’ять
16 березня минуло 10 років, як не стало дорогої людини — Івана Федоровича ГРИЦЕНКА Якби ти міг ще довго жити, — було б світліше на землі, але не в силах ми змінити Господню волю у житті. Таких, як ти, не забувають, таких лиш вічно пам’ятають. Вічно сумуючі рідні 23 берез
11 марта проходит год, как не стало Юрия Сергеевича МАРХАЯ Опустела без тебя земля, мне теперь тебя вернуть нельзя. Стал пустыней для меня наш дом, потому что больше не живёшь ты в нём. Душа болит от скорбной муки, теперь навечно мы с тобой в разлуке. Вечно помним: жена и сыновья, брат с семьёй
4 марта — 40 дней светлой памяти Николая Иосифовича ШУМЛЯКОВСКОГО На душе — боль и тяжесть утраты. Тебя нет и больше никогда не будет. Но память о тебе навсегда останется в наших сердцах. Вечная память, вечный покой и Царствие Небесное. Помним. Скорбим. Жена, дочери, зять, внуки, правнуки
25 лютого — рік, як пішла з життя наша дорога, люба донечка, сестричка, племінниця — Тетяна Миколаївна ПАЛАМАРЧУК Вже рік тебе, Таню, немає. Пробач нам, рідненька, тебе врятувати не змогли. Вічний покій настав надто рано — лежиш у холодній землі. Сумно і тяжко усім нам без тебе. Царство небесне тобі назавжди. Усі, хто з
25 лютого — 40 днів, як немає з нами нашого дорогого Івана Петровича ДЯЧЕНКА із села Кам’яний Майдан 29.08.1947-17.01.2016 р. Якби ти міг ще довше жити, — були б щасливі ми усі, але не в силах ми змінити Господню волю у житті. Таких, як ти, не забувають, таких лиш вічно пам’ятають. Вічно сумуючі дружина, д
13 февраля — 40 дней, как страшная болезнь забрала любимую доченьку, внучку, племянницу, крестницу — Викторию Викторовну ЗМИЕВСКУЮ 40 дней без тебя тишина, 40 тёмных бессонных ночей… Только мысли… В них ты лишь одна, словно сотни зажжённых свечей… Почему ты так рано ушла?! Как же сложно нам это понять. Как же горько пре
26 січня минув рік, як пішов від нас у вічність любий чоловік і тато — Анатолій Володимирович ГРИЩУК Здається нам, що ти в дорозі, що скоро станеш на порозі. Не хоче серце з тим змиритись, що в очі вже не подивитись. Молитва хай дійде до тебе, щоб рай був там тобі на небі. Царство Небесне і вічний спокій душі твоїй, рід
29 января — 5 лет, как нет среди нас сына, брата, друга — Андрея Владимировича ДРАЧУКА Горе выжгло душу в пепел, муки боли разносит ветер и тоска кружится в доме, но Душа твоя на воле. Любим, помним, верим, знаем, что Душой живёшь ты с нами. Прикоснуться лишь не можем, оттого и боль нас гложит. Ты рядом, здесь — и нет т
