Поминання 2/2015

10 січня минає 40 днів, як пішла від нас дорогенька, любляча матуся, турботлива бабуся, дружина — Ганна Дмитрівна ДАНИЛЬЧУК

Плаче небо, плачуть зорі від страшного горя. Плаче місяць, сльози витирає, бо він дуже добре знає, яка сильна рана у мене на серці, як сумує вся моя родина, як кричить моя душа, бо я ж — твоя дитина. Мамо, матінко, матусю рідна, як мені без тебе жити, як своїх дітей без твоїх очей ростити, як багато я хотіла б ще тобі сказати, але не судилося мені більше слова «мама» при житті казати. Хочу прихилити небо, щоб тобі було легенько. Хочу прихилити зорі, щоб тобі було тепленько. Хочу місяць ясний попросити, щоб освітив твою дорогу. Спи, рідненька, спочивай і забудь тривогу.

Вічно сумуючі чоловік, діти, внуки

11 січня минає 9 днів, як пішов у вічність чоловік, батько, дідусь — Василь Олександрович ЛУКОНІН

Не віриться, що вже ніколи не почуємо рідного голосу, батьківської поради. Усе життя ти трудився й дбав про нас. Доземний уклін тобі, рідненький. Земля хай буде пухом і Царство Небесне твоїй душі.

Дружина, діти, онуки, рідні

11 січня — 40 днів, як пішла у вічність дорога, рідна дружина, матуся, бабуся — Ніна Никанорівна ПУЗОВИК

На душі — біль і жаль, і сум. Тебе нема і більше вже не буде. Та пам’ять про тебе буде вічно жити в наших серцях. Царство Небесне і вічний спокій тобі, рідненька.

Сумуючі чоловік, донька, зять, онуки і сестра Люба

14 січня минає 10 років, як немає з нами чоловіка, тата, дідуся — Віктора Миколайовича ЯНЧЕВСЬКОГО

Господи Боже, даруй йому місце прохолоди і відпочинку та сяйво вічного світла на небесах.

Вічно сумуючі дружина, діти, онуки

7 січня — 30 днів, як зупинилося серце Ніни Степанівни ТАРАСЕНКО

Прости, що не змогли тебе спасти, прости. Що не змогли тобі допомогти. Якби ти могла ще довше жити, — були б щасливі ми усі, але не в силах ми змінити Господню волю у житті. Вічний спокій твоїй душі.

Чоловік, діти, онуки

13 січня минає 40 днів, як зупинилося серце Надії Адамівни ЛАКИЗЮК

Прости, що не змогли тебе спасти, прости, що не змогли тобі допомогти. Якби ти могла ще довше жити, — були б щасливі ми усі, але не в силах ми змінити Господню волю у житті. Царство Небесне душі твоїй.

Сумуючі дочка, онука, зять

12 січня минає 6 років гіркої розлуки та світлої пам’яті Олександра Геннадійовича ВЕСЕЛОВСЬКОГО

У той страшний день життя буяло, і серцю так хотілось жити. Тебе в нас, дорогенький, не стало, та ми не в силах щось змінити. Ти був для нас, неначе пташка, мов щебетливий соловей. Без тебе, любий, сумно й важко, і серце плаче кожен день. Помолимось за тебе, рідний, і свічка тихо спалахне, у Бога ласки поблагаєм, бо щиро любимо тебе. Любимо, сумуємо, пам’ятаємо.

Дружина, син, мама, брат, сестра, всі рідні і близькі покійного

Олексій Клавдійович ФОМ’ЮК

31.03.1951-30.12.2014 р.р.

Пішов з життя член Спілки журналістів України,майстер спорту України з шашок, тренер-викладач ДЮСШ з шашок, неодноразовий переможець міських та обласних змагань, призер чемпіонату України з шашок, член ради клубу. Світла пам’ять...

Друзі, колеги

11 січня минає 5 років світлої пам’яті Олега Миколайовича КОРСУНА

Тебе ніколи не забудем. Світла пам’ять про тебе залишиться в наших серцях. Сумуємо.

Рідні

2 января — 40 дней, как ушла в вечность дорогая, родная нам мамочка, бабушка, прабабушка — Анна Михайловна ШПАЧИНСКАЯ

На душе — боль и тоска. Но память о тебе будет вечно жить в наших сердцах. Царство Небесное и вечный покой тебе, родная.

Скорбящие дети, муж, внуки и правнуки

3 января — 2 года светлой памяти Михаила Борисовича ЗОЗУЛЕВИЧА

Два года ночей бессонных, два года серых дней… И, кажется, пора очнуться… А я тоскую всё сильней. Тебя не будет больше никогда, вся моя жизнь на миг остановилась. Откуда вдруг подкралась к нам беда, такая, что с тобою я простилась. Когда тебя забудут люди, забудут все твои друзья, — тебя лишь сердце помнить будет, и этим сердцем буду я.

Твоя жена

3 января — 2 года светлой памяти, как ушёл из жизни наш дорогой отец, дедушка — Михаил Борисович ЗОЗУЛЕВИЧ

Нам кажется, что ты в дороге и скоро станешь на пороге. Тебя уж нет, а мы не верим, в душе у нас ты — навсегда, и боль свою от той потери не залечить нам никогда. Ты жизнь свою прожил достойно, оставив память нам навек. В безмолвном мире спи спокойно, любимый нами человек.

Вечно скорбящие дочь Лена, сыновья Саша, Игорь, невестки Катя, Люда, зять Саша, внуки Миша, Саша