«Новорічний подарунок» для підприємців від Уряду: легалізуй зарплату, або плати десятки тисяч гривень штрафу!

Добрий день, редакція газети «Звягель»! Звертається до вас приватний підприємець. Я чув, що нещодавно Верховна Рада України прийняла Закон про легалізацію зарплати. Що передбачає цей Закон?

На запитання відповідає начальник юридичного відділу газети «Звягель» Геннадій ФРЕГЕР:
28 грудня було прийнято Закон України «Про реформування загальнообов’язкового державного соціального страхування та легалізацію фонду оплати праці».
Даним Законом передбачається з 1 січня 2015 року створити Фонд соціального страхування України, об’єднавши Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань та Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.
Також передбачається внесення змін до законодавства про оплату праці, адміністративного та кримінального законодавства, що сприятимуть легалізації заробітної плати та зайнятості.
Ось як нововведення прокоментував Прем’єр-міністр України Арсеній Яценюк: «Надзвичайно важливий крок, який був проведений Урядом, — це реформа єдиного соціального внеску. Визначено 4 критерії для підприємств, які дають змогу зменшити розмір ЄСВ з 41%, який є чинним, до 16,4%, який передбачений законом. По-перше, підприємство повинне збільшити у 2,5 рази розмір середньої заробітної платні, у порівнянні з минулим роком. По-друге, така заробітна плата повинна бути не меншою, ніж 3 мінімальні зарплати. По-третє, загальний ріст кожної окремо взятої заробітної плати повинен складати не менше 30%. По-четверте, середній платіж на одну застраховану особу повинен бути не менше 700 гривень».
«Якщо підприємство детінізує заробітну плату і починає платити більше, ніж у 2013 році, воно перестає платити у конвертах і в нього є мотивація, оскільки воно втричі менше платить податку, ніж у 2013 році», — наголосив Арсеній Яценюк.
Документом, зокрема, передбачається встановити, що:
— працівник не може бути допущений до роботи без укладання трудового договору у письмовій формі та повідомлення Державної фіскальної служби про прийняття працівника на роботу;
— у разі виявлення оформлення трудових відносин без укладання трудового договору, роботи на умовах неповного робочого часу при фактичному виконанні роботи у повний робочий час, приймається рішення про виплату працівникові заробітної плати, не нижче середньої заробітної плати за відповідним видом економічної діяльності, без урахування фактично виплаченої заробітної плати, про нарахування та сплату податку на доходи фізичних осіб та суми єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за встановлений період роботи.
Закон суттєво посилює відповідальність за порушення законодавства про працю.
Юридичні та фізичні особи — підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу у разі:
— фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та податків — у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєне порушення;
— порушення встановлених термінів виплати заробітної плати працівникам, інших виплат, передбачених законодавством про працю, більш ніж за один місяць, виплата їх не у повному обсязі — у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення;
— недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці — у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення;
— порушення інших вимог трудового законодавства — у розмірі мінімальної заробітної плати.
Дані штрафи є фінансовими санкціями і не належать до адміністративно-господарських санкцій, визначених главою 27 Господарського кодексу України.
Штрафи накладаються цент-ральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю — у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Сплата штрафу не звільняє від усунення порушень законодавства про працю.
Також даний Закон вносить зміни і до Кодексу України про адміністративні правопорушення, зокрема до ст.41 «Порушення вимог законодавства про працю та про охорону праці».
Порушення встановлених термінів виплати пенсій, стипендій, заробітної плати, виплата їх не у повному обсязі, терміну надання посадовими особами підприємств, установ, організацій, незалежно від форми власності, та фізичними особами-підприємцями працівникам, у тому числі колишнім, на їхню вимогу документів стосовно їх трудової діяльності на даному підприємстві, в установі, організації чи у фізичної особи-підприємця, необхідних для призначення пенсії (про стаж, заробітну плату тощо), визначеного Законом України «Про звернення громадян», або надання зазначених документів, що містять недостовірні дані, порушення терміну проведення атестації робочих місць за умовами праці та порядку її проведення, а також інші порушення вимог законодавства про працю — тягнуть за собою накладання штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій, незалежно від форми власності, та громадян-суб’єктів підприємницької діяльності — від тридцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Повторне, протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, або ті самі діяння, вчинені щодо неповнолітнього, вагітної жінки, одинокого батька, матері або особи, яка виховує дитину віком до 14 років або дитину-інваліда,
— тягне накладання штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій, незалежно від форми власності, та громадян-суб’єктів підприємницької діяльності — від ста до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудових відносин, допуск до роботи іноземця або особи без громадянства та осіб, стосовно яких прийнято рішення про оформлення документів для вирішення питання щодо надання статусу біженця, на умовах трудового договору (контракту) без дозволу на застосування праці іноземця або особи без громадянства,
— тягне накладання штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій, незалежно від форми власності, фізичних осіб-підприємців, які використовують найману працю, від п’ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Повторне, протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною третьою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню,
— тягне накладання штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій, незалежно від форми власності, фізичних осіб-підприємців, які використовують найману працю, у розмірі від однієї тисячі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Порушення вимог законодавчих та інших нормативних актів про охорону праці, крім порушення, передбаченого частиною шостою цієї статті,
— тягне накладання штрафу на працівників від чотирьох до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб підприємств, установ, організацій, незалежно від форм власності, та громадян-суб’єктів підприємницької діяльності — від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Порушення встановленого порядку повідомлення (надання інформації) центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, про нещасний випадок на виробництві,
— тягне накладання штрафу на посадових осіб підприємств, установ, організацій, незалежно від форми власності, фізичних осіб-підприємців, які використовують найману працю, і на фізичних осіб, котрі не мають статусу підприємців та використовують найману працю, — від двадцяти до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.