Поминання 12/2015

25 березня минає рік, як перестало битися серце дорогої нам людини, мами, бабусі — Ольги Сергіївни МЕЛЬНИК

Світла пам’ять про тебе назавжди залишиться в наших серцях. Спочивай з миром, дорога наша. Хай земля буде тобі пухом. Хто знав тебе, — нехай згадає і пом’яне.

Вічно сумуючі: син, невістка, внуки, правнуки, сестра, племінники, сваха

26 березня минає рік світлої пам’яті Віктора Федоровича ОСТРОЖИНСЬКОГО

Не стримати сліз нам ніколи, бо важко повірити в те, що ти не прийдеш вже додому, твій дім тепер — небо святе... В скорботі голови схиляємо, сумуємо, любимо, пам’ятаємо.

Дружина, діти, онуки, правнуки

18.03.2015 р. — 9 днів, як немає з нами Валентини Василівни БАКАЛО

Якби могла ти довше жити, — були б щасливі ми, онуки, діти. Але не в силах ми змінити Господню волю у житті. Тебе ми будем пам’ятати — була найкраща в світі мати. Таких, як ти, не забувають, таких лиш вічно пам’ятають. Царство тобі Небесне, рідненька.

Вічно сумуючі чоловік, діти, внуки, рідні

Ще жити на думці багато було і, може, прожив би, та сонце зайшло...

19 березня минуло 4 роки світлої пам’яті дорогого чоловіка, лагідного батька, дідуся та прекрасної людини — Василя Петровича КОПАЧА

Закотилось у вічність життя, ніби сонце сховалось за обрій. З того світу нема вороття — розуміємо це ми сьогодні. Серце плаче від болю й кричить: «Рідний мій, повертайся додому!» Не затихає печаль ні на мить, залишаючи вічну втому. Нема тебе, скільки не клич, лишь печаль повисла над землею... У світі, серед безлічі облич, вже не зустріти посмішки твоєї. Нехай Бог дарує тобі вічний спокій та буде світла пам’ять від людей. Любимо, сумуємо, пам’ятаємо.

З глибоким сумом дружина, діти, онук

21 березня минає рік, як перестало битися золоте серденько Олександра Валерійовича ЯЩУКА

Згасло наше сонечко назавжди. Ріднесенький, сумуємо за тобою. Прости, що не вберегли тебе.

Мама, тато, братик

21 березня виповнилося б 80 років від дня народження щедрої душі людини, доброї жінки, коханої дружини, турботливої матері, люблячої бабусі — Галини Іванівни Борисової

Нестерпний біль і смуток оселився в наших серцях. Ми ніколи не зможемо змиритися з тяжкою втратою. Ти вічно житимеш у наших серцях. Горе наше — не зміряти і сльозами не змити, ми тебе, як живу, будемо вічно любити… Царства тобі небесного і спокій душі твоїй.

Вічно сумуючі чоловік, діти, онуки, правнуки

23 березня минає 4 роки, як немає з нами найдорожчої людини, дружини, мами, бабусі — Галини Олександрівни СЕМЕНЮК

27.02.1947-23.03.2011

Низько вклоняємося перед твоєю світлою пам’яттю, і скільки б не минуло часу, ми будемо завжди пам’ятати, згадувати і молитися за тебе. А Господь хай пошле тобі Царство Небесне та вічну пам’ять.

Вічно сумуючі чоловік, діти, онуки, рідні