Поминання 14/2015
- Поминання
- 656
- коментар(і)
- 03-04-2015 23:50
Нашу боль не измерить. И в слезах не излить. 4 апреля — год светлой памяти любимого мужа и заботливого отца — Александра Феликсовича САВИЦКОГО Сердце погасло, будто зарница, Скорбящие жена, сыновья |  |
9 квітня — рік світлої пам’яті Івана Олексійовича БАРМАКА Як швидко сплинув час, коли твоє сердечко перестало битись. Пройшов вже рік, як ти пішов від нас, а ми ніяк не можем з цим змиритися. Хай земля тобі буде пухом і вічне Царство в Небесах. Тебе ніколи не забудемо, назавжди ти — в наших серцях. Вічно сумуючі дружина, діти, внуки |  |
5 квітня минає рік із дня смерті нашої Дорогої Мами — Валентини Павлівни ТІТ Минув рік, а біль у серці не вщухає. Ми всі осиротіли без тебе, Дорога наша Мамо. Може там ти спочинеш, на цім світі ти не встигла, рідненька, за турботами про рідних та господарство, за піклуванням про своїх учнів, як вони пройдуть на олімпіадах, як складуть вступні іспити до вишів, як складеться їхня подальша доля, і чого вони досягнуть. Світла і вічна пам’ять тобі та низький уклін. Чоловік, син, невістка та внуки |  |
И не забыть, и не вернуть — лишь с болью в сердце жить осталось... Людмила Вячеславовна ВЕРЕМЕЕВА-ХРУСТАЛЁВА Прошёл год, как нет с нами большого жизнелюба — родной доченьки Милы. И земля опустела без твоей любви, доброты, улыбки... Тяжёлая болезнь унесла тебя от нас. Отболела ты, отмучилась, и только вечная скорбь по тебе да память проливаются слезами. Уже не вернуть... Мама, сёстры Светлана, Виктория, дочь Катя, муж Дмитрий |  |
6 квітня минає 40 днів з дня смерті найдорожчої людини — матері та дружини — Ірини Василівни ОСТРОЖИНСЬКОЇ Минають дні тяжкої скорботи і печалі, як тебе немає з нами. У наших вдячних серцях назавжди залишиться біль і смуток непоправної втрати. Ти була для нас надійною опорою, мудрим порадником, найкращою матір’ю та дружиною. Все своє життя ти постійно підтримувала, турбувалася за всіх нас та забувала лише думати про себе... Дякуємо тобі, матусенько, за життя, яке дала нам, за надзвичайну доброту, за материнську ласку та любов, за любляче серце. Низько вклоняємося перед твоєю світлою пам’яттю, яка завжди буде жити в наших серцях. Нехай свята земля береже твій сон, а Господь дарує Царство Небесне. Вічно сумуючі син, чоловік, невістка, батьки та рідні |  |
9 квітня минає рік, як немає з нами дорогого чоловіка, лагідного батька й дідуся, сина, внука, брата, племінника — Івана Петровича ЮХИМОВИЧА Закотилось у вічність життя, ніби сонце сховалось за обрій. З того світу нема вороття — розуміємо ми це сьогодні. Серце плаче від болю й кричить: «Рідний мій, повертайся додому!» Не затихає печаль ні на мить, залишаючи вічну втому. Нема тебе, скільки не клич, лиш печаль повисла над землею... У світі, серед безлічі облич, вже не зустріти посмішки твоєї. Нехай Бог дарує тобі вічний спокій та буде світла пам’ять від людей. Любимо, сумуємо, пам’ятаємо. У вічній скорботі дружина з донькою Мариною, донька Алла з сім’єю, мати, бабуся, рідні та двоюрідні брати і сестри з сім’ями, тітки з сім’ями |  |
5 квітня минає 9 днів, як пішов з життя Петро Олександрович ФЕДОРЧУК Пішов від нас ти дуже рано, ніхто не зміг тебе спасти. На серці лиш глибока рана, прости, ріднесенький, прости... Вічно сумуючі тато, мама, брат, сестра, племінник |  |
Забути не в силі, вернути не в змозі... 5 квітня минає 40 днів, як перестало битися серце нашої дорогої, любимої донечки, сестри, племінниці — Тетяни Миколаївни ПАЛАМАРЧУК Пішла від нас ти дуже рано і раптово. Ніхто не знав, хоч відчував біду. Тепер на серці — вічна рана, бо пішла ж ти назавжди! Ти була — розумна, добра, мила, а доля випала, немов полин, гірка... Що ж, люба донечко, ти вже не з нами, у світлих спогадах живи. Ми завжди будемо тебе любити і пам’ятати, хай Бог приймає і оберігає твою світлу і добру душу. Усі, хто знав, згадайте разом з нами добрим словом і тихою молитвою. Вічно сумуючі батько, мама, сестра з сім’єю, рідні й близькі |  |
8 квітня — рік світлої пам’яті нашої дорогої Тамари Олександрівни КОНДРАТЮК Найгарніша, найдобріша, наймиліша — для нас таких на цілім світі більше ніде немає. Матусю, в наших серцях ти назавжди залишишся світлою, милою, любимою. Пробач нам, рідна, за неврятоване твоє життя. Молимо Бога про Царство Небесне твоїй світлій душі. Діти, онуки, правнук |  |
Коментарі відсутні