Вірусні гепатити: що потрібно знати, щоб їх уникнути

Вірусні гепатити (запалення печінки) посідають одне з чільних місць в інфекційній патології людини і становлять актуальну проблему медичної науки та практичної охорони здоров’я в усіх країнах світу.
За експертними оцінками, у світі інфіковано вірусом гепатиту С від 130 до 170 млн. людей, що становить близько 2,2-3% всього населення. Залежно від типу вірусу, який є причиною захворювання, гепатити класифікуються на А, В, С, Д, Е та інші.
Вірусний гепатит має циклічність перебігу, який нараховує чотири періоди.
Перший — інкубаційний. Це — період накопичення вірусу в організмі. При вірусному гепатиті А він триває від 5 до 55 днів, при гепатиті В, С — до 6 місяців.
Другий період — початковий. Він може протікати з різними симптомами: грипоподібний (температура тіла — до 38˚С, першіння в горлі, кашель, нежить, головний біль), диспепсичний (нудота, блювання, відраза на вигляд та запах харчових продуктів, відсутність апетиту, біль у животі, розлади кишкових випорожнень), астенічний (нездужання, загальна слабкість, зниження працездатності, порушення сну).
Жовтяничний період характеризується наростанням жовтяниці склер та шкірних покривів, потемніння сечі, знебарвленням калу, збільшенням печінки, інколи — селезінки.
Останній період — одужання, коли відбувається згасання клінічних проявів хвороби та покращання загального самопочуття хворого.
Інколи жодних проявів хвороби немає, присутність вірусу може показати тільки аналіз крові. Так, гострий гепатит С у більшості випадків протікає з мінімальною клінічною симптоматикою.
Віруси А і Е можуть потрапити в організм людини тільки через рот (інфікування побутовим шляхом). Загалом же ці віруси передаються через воду (найчастіше — у відкритих водоймах), харчові продукти, предмети побуту.
Гепатити, збудниками яких є віруси А та Е, найменш небезпечні для життя людини, в 90% випадків хворі повністю одужують. Після перенесеного вірусного гепатиту А хронічні гепатити не формуються.
Віруси В, С, Д потрапляють в організм людини при контакті з інфікованою кров’ю, її компонентами або використанні побутових предметів (леза, ножиці, зубні щітки) та медичних інструментів багаторазового вжитку, пов’язаних із кров’ю; при статевих контактах; можлива передача вірусу від інфікованої матері під час вагітності, пологів, годування груддю.
Гепатити, викликані вірусами В, С, Д, протікають набагато важче, ніж гепатити А, Е, і часто переходять у хронічні форми, можуть бути причиною цирозу або первинного раку печінки.
Існує вакцина від гепатиту В, яка може попередити захворювання.
Новонародженим та дітям у віці 1-2 місяці проводиться профілактичне щеплення вакциною проти гепатиту В.
У зв’язку зі значною генетичною різноманітністю, високою швидкістю мутацій вірусу гепатиту С, на даний час не розроблена ефективна профілактична вакцина проти вірусу гепатиту С.
Якщо ви занедужали або дізналися про хворобу під час профілактичного обстеження крові, то зверніться до спеціаліста і повідомте про всі симптоми, які ви відчуваєте. Лікар надасть рекомендації щодо способу життя та проконсультує щодо методу лікування в кожному конкретному випадку.