Як отримати соціальну допомогу від держави малозабезпеченій родині?

Добрий день, редакція газети «Звягель»! Я та мій чоловік отримуємо мінімальну зарплату, при цьому на нашому утриманні знаходяться троє малолітніх дітей. Наша знайома сказала, що ми можемо отримати допомогу, як малозабезпечена родина. Чи можемо ми розраховувати на допомогу, як малозабезпечена родина, що необхідно для цього та куди звертатися?
Антоніна Х., Новоград-Волинський район

На запитання відповідає начальник юридичного відділу газети «Звягель» Геннадій ФРЕГЕР:
Дійсно, чинне законодавство передбачає соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям, дане питання врегульоване Законом України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям».
У відповідності до ст.3 ЗУ «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям», право на державну соціальну допомогу мають малозабезпечені сім’ї, які постійно проживають на території України.
Малозабезпеченою вважається сім’я, яка з поважних або незалежних від неї причин має середньомісячний сукупний доход, що нижчий від прожиткового мінімуму для сім’ї.
ПРИЗНАЧЕННЯ СОЦІАЛЬНОЇ ДОПОМОГИ
Для призначення соціальної допомоги уповноважений представник сім’ї подає органу праці та соціального захисту населення такі документи:

  • заяву;

  • документ, що посвідчує особу уповноваженого представника сім’ї;

  • довідку про склад сім’ї;

  • декларацію про доходи та майно (заповнюється на підставі довідок про доходи кожного члена сім’ї);

  • довідку про наявність та розмір земельної частки (паю).


До складу сім’ї включаються чоловік, дружина; рідні, усиновлені діти цих осіб віком до вісімнадцяти років, а також діти, які навчаються за денною формою навчання у загальноосвітніх, професійно-технічних, вищих навчальних закладах I-IV рівнів акредитації до досягнення двадцяти трьох років, і які не мають власних сімей; неодружені повнолітні діти, які визнані інвалідами з дитинства I та II груп або інвалідами I групи і проживають разом з батьками; непрацездатні батьки чоловіка та дружини, які проживають разом з ними і перебувають на їх утриманні, у зв’язку з відсутністю власних доходів; особа, яка проживає разом з одиноким інвалідом I групи і здійснює догляд за ним; жінка та чоловік, які проживають однією сім’єю, не перебувають у шлюбі, але мають спільних дітей. При цьому до складу сім’ї включаються, незалежно від місця проживання (перебування) або реєстрації, діти, які навчаються за денною формою навчання у професійно-технічних, вищих навчальних закладах I-IV рівнів акредитації до досягнення двадцяти трьох років і не мають власних сімей. До складу сім’ї не включаються особи, які перебувають на повному державному утриманні.
Соціальна допомога призначається з місяця звернення, якщо протягом місяця подано всі необхідні документи. У разі, коли до заяви не додані всі необхідні документи, орган праці та соціального захисту населення повідомляє уповноваженого представника сім’ї, які документи повинні бути подані додатково.
Орган праці та соціального захисту населення видає уповноваженому представнику сім’ї повідомлення про прийняття заяви та документів із зазначенням дати прийняття.
Рішення про призначення соціальної допомоги або про відмову в її наданні приймається органом праці та соціального захисту населення протягом десяти календарних днів.
У разі прийняття рішення про відмову в наданні соціальної допомоги орган праці та соціального захисту населення письмово повідомляє про це уповноваженого представника сім’ї із зазначенням підстав відмови та порядку оскарження рішення.
РОЗМІР ДЕРЖАВНОЇ СОЦІАЛЬНОЇ ДОПОМОГИ
Розмір державної соціальної допомоги визначається, як різниця між прожитковим мінімумом для сім’ї та її середньомісячним сукупним доходом, який обчислюється за методикою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, але цей розмір не може бути більшим, ніж 75 відсотків прожиткового мінімуму для сім’ї.
До стабілізації економічного становища в Україні розмір державної соціальної допомоги визначається з урахуванням рівня забезпечення прожиткового мінімуму.
Рівень забезпечення прожиткового мінімуму встановлюється, виходячи з реальних можливостей видаткової частини Державного бюджету України і затверджується одночасно з прийняттям закону про Державний бюджет України на відповідний рік.
Для кожної дитини (крім дитини-інваліда), яка входить до складу малозабезпеченої сім’ї, рівень забезпечення прожиткового мінімуму збільшується на 10 відсотків, а для кожної дитини-інваліда, яка входить до складу малозабезпеченої сім’ї, для кожної дитини, яка утримується матір’ю (батьком, усиновителем), що не перебуває у шлюбі, і запис про батька (матір) цієї дитини у Книзі реєстрації народжень провадиться в установленому порядку за вказівкою матері (батька), для кожної дитини, в якої один або обоє батьків є інвалідами I або II групи, — на 20 відсотків.
Розмір державної соціальної допомоги збільшується на кожну дитину віком до 13 років на 250 гривень, на кожну дитину віком від 13 до 18 років — на 500 гривень.
Максимальний розмір державної соціальної допомоги з урахуванням збільшення її розміру на кожну дитину, яка входить до складу малозабезпеченої сім’ї, не може перевищувати прожитковий мінімум для сім’ї.
УМОВИ ПРИЗНАЧЕННЯ СОЦІАЛЬНОЇ ДОПОМОГИ
Державна соціальна допомога не призначається у випадках, коли:

  • працездатні члени малозабезпеченої сім’ї не працюють, не служать, не вчаться за денною формою навчання у загальноосвітніх, професійно-технічних, вищих навчальних закладах I-IV рівнів акредитації протягом трьох місяців, що передують місяцю звернення за призначенням державної соціальної допомоги (крім осіб, які в установленому порядку визнані безробітними та за інформацією центрів зайнятості не порушують законодавство про зайнятість щодо сприяння своєму працевлаштуванню; осіб, які доглядають за дітьми до досягнення ними трирічного віку або за дітьми, які потребують догляду протягом часу, визначеного у медичному висновку лікарсько-консультативної комісії, але не більше, ніж до досягнення ними шестирічного віку; осіб, які доглядають за інвалідами I групи або дітьми-інвалідами віком до 18 років, за інвалідами II групи внаслідок психічного розладу, а також за особами, які досягли 80-річного віку; фізичних осіб, які надають соціальні послуги);

  • з’ясовано, що малозабезпечена сім’я має додаткові джерела для існування, а також хто-небудь із її складу протягом 12 місяців перед зверненням за наданням державної соціальної допомоги здійснив покупку або оплатив послуги на суму, яка на час звернення перевищує 10-кратну величину прожиткового мінімуму для сім’ї;

  • у власності чи володінні малозабезпеченої сім’ї є друга квартира (будинок) за умови, що загальна площа житла перевищує 21 квадратний метр на одного члена сім’ї та додатково 10,5 квадратного метра на сім’ю, чи більше одного автомобіля, транспортного засобу (механізму).


Призначена державна соціальна допомога може бути зменшена до 50 відсотків її розміру, у разі невикористання сім’єю можливостей знаходження додаткових джерел для існування.
Якщо сім’єю навмисно подано недостовірні відомості чи приховано відомості, що вплинули або могли вплинути на встановлення права на державну соціальну допомогу та на визначення її розміру, виплата призначеної державної соціальної допомоги припиняється з місяця, в якому виявлено порушення. На наступний строк державна соціальна допомога може бути призначена не раніше, ніж через шість місяців, починаючи з першого числа місяця виявлення порушення.