...А спокій тільки сниться

Схоже, що українські державні мужі в останні роки надто вже переймаються «благополуччям» вітчизняних ветеранів. Паперова бюрократія настільки щільно, безсоромно входить у наше життя, що викликає вже не алергію, а справжню огиду. Почалося, пригадаймо, з сумнозвісної привати-и-и-зації земельних ділянок. Після першої її хвилі була ще друга, третя... І кожного разу — гори довідок на... довідки. А от покарати хоча б одного чинушу (і «нагорі», і на місцевому рівні), на жаль, нікому.
А пригадаймо нещодавню перереєстрацію об’єктів газового господарства. Кажуть — через зміну власника — газового монополіста. Це ж треба так не поважати людей, серед яких немало — похилого віку, хворих, щоб створити черги, колотнечу, нездоровий ажіотаж, заради зміни якогось рядочка у договорі з надання послуг.
Особливий біль — субсидії. Тут, звичайно, найбільша «заслуга» центральних органів, які не змогли з самого початку розробити чіткий механізм нарахувань. Варто було почути, скільки «подяк» було послано на адресу урядовців у тих чергах. Деяким звягельським прохачам, уявляєте, довелося ходити за тим «заповітним» папірцем (субсидією) по дев’ять-десять разів! А коли отримали, то знову з’являється чимало питань, бо інколи документ роздруковували нечітко, зі зміщеними рядочками надавачів комунальних послуг. Не вистачало часу, а може, — бажання, щоб дохідливо, на прикладі, роз’яснити заявникові про те, як проводити розрахунки. Саме про це почув нарікання від ветерана праці Д.Л.Наумова.
Бюрократія, абсурдний облік у комп’ютерній мережі працюючих пенсіонерів, запроваджений київськими чиновниками, нерідко приводить до виснажливого невдоволення, бо та система за своєю суттю просто... маразматична. Якщо ви, наприклад, влаштувалися на постійну роботу, а роботодавець чомусь «забув» роз’яснити, що ви більше проробите, ніж заробите (при працевлаштуванні пенсіонера назавжди (?!) скасовується індексація (надбавки) до пенсії), то відновити втрачене, роками зароблене, можна лише через суд. Отож, знову втрачені нерви, час, кошти... Саме з цим довелося зіткнутися і автору цих рядків.
Бюрократія... Яке ганебне явище, що міцно вкорінилося у нашому житті ще з часів царської Росії. Вона, бюрократія, завжди існувала і, на жаль, досі існує не для користі держави, а для інтересів цілої армади апарату чиновників, які за всіх правителів знаходили собі тепле місце під сонцем. Чи не час сказати рішуче «ні» тим, хто заважає цікаво, спокійно жити, творити, раз і назавжди забути про штучно створені проблеми?
P.S. До слова сказати, автор цієї статті, щоб оформити горе-субсидію, вистояв у безкінечних чергах 19 (!) разів.