Пневмонія у дітей: як відрізнити від звичайної застуди?

Захворюваність пневмонією серед дітей щорічно підвищується в період сезонної епідемії грипу. Незважаючи на досягнення діагностики та фармакотерапії, показники захворюваності, ускладнень від пневмонії серед дітей залишаються стабільно високими. У дитячому соматичному відділенні міськрайТМО з діагнозом позалікарняні вогнищеві пневмонії за 2015 рік проліковано 91 дитину, в поточному році — 15 дітей.
Пневмонія — це гострий запальний процес, який протікає в легенях, і викликається бактеріями та вірусами. Пневмонія виникає як самостійно, так і на тлі інших захворювань. Дане захворювання може часто повторюватися і провокувати виникнення будь-яких хронічних захворювань.
Хвороба може протікати по-різному: в деяких випадках — із високою температурою, нападами кашлю, а іноді — зовні дитина може виглядати відносно здоровою: немає високої температури, немає постійного кашлю, лише легке нездужання, синці під очима, іноді прискорене або переривчасте дихання та легка сиплість у голосі малюка. Можливо, звичайна застуда? Так можуть думати батьки, якщо не знають про те, що пневмонія не завжди супроводжується високою температурою і постійними нападами кашлю. Хвороба може «зачаїтися», але від цього вона не менш небезпечна.
Більш яскраво вираженими ознаками будуть висока температура, озноб, підвищена пітливість, задишка, сухий кашель або кашель із виділенням мокроти (вона може бути дуже неприємного гнійного характеру, при крупозній пневмонії — з кров’ю), хрипи, скарги малюка на головний біль, біль у грудях і ломоту в ручках і ніжках (прояв м’язевого болю); у найскладніших випадках у дитини можуть боліти очі (при цьому будуть всі ознаки кон’юнктивіту), висипи, діарея.
Ще складніше вчасно розпізнати хворобу у дітей до року. При відсутності сильного кашлю батьків повинні насторожити млявість, сонливість, блідість, поганий апетит, часті відрижки, «синці» під очима і синюшність в області носа й губ, нерівне дихання, похрипування, запалення слизової оболонки очей, пронос.
До вищевказаних ознак у них додається «розслабленість»: коли ви берете малюка на руки, то він здається важчим, ніж зазвичай (і це при тому, що апетит у нього за останній час не покращився, а навпаки); плаче він дуже тихо; має також насторожувати відсутність покращання стану дитини від проведеного протягом трьох днів лікування.
Діагноз може бути поставлений тільки лікарем на основі клінічних, лабораторних та (основний критерій) рентгенологічних досліджень органів грудної клітки дитини. Завдання батьків — вчасно звернутися до лікаря, недопустивши важких наслідків хвороби.
Лікування пневмонії можна проводити в амбулаторних умовах під наглядом дільничного педіатра. Це стосується тільки дітей віком після 3-х років, при відсутності токсикозу, дихальної та серцевої недостатності чи тяжких порушень з боку інших органів та систем, які проживають у задовільних соціальних умовах.
Після одужання дитини віком до 1 року її необхідно щомісяця водити на огляд до дільничного педіатра протягом 6 місяців. Дитину віком 1-3 роки водити на огляд — щоквартально, після 3-х років — 1 раз у півроку.
Отже, пневмонія у дітей є досить серйозним захворюванням, що вимагає пильної уваги з боку батьків та медичних працівників.