Поминання 8/2016
- Поминання
- 596
- коментар(і)
- 19-02-2016 01:47
25 лютого — 40 днів, як немає з нами нашого дорогого Івана Петровича ДЯЧЕНКА із села Кам’яний Майдан Якби ти міг ще довше жити, — були б щасливі ми усі, але не в силах ми змінити Господню волю у житті. Таких, як ти, не забувають, таких лиш вічно пам’ятають. Вічно сумуючі дружина, діти, онуки і правнуки | |
20 лютого — 40 днів, як пішла від нас у вічність дорога, рідна наша мама, бабуся, сестра-кума — Світлана Михайлівна ТАМБАСОВА На душі — біль, і жаль, і сум. Тебе нема і більше не буде. Та пам’ять про тебе вічно житиме в наших серцях. Вічна пам’ять, Царство Небесне. Пам’ятаємо, сумуємо. Діти, внука, сестра-кума Тамара та її сім’я | |
13 лютого пішла з життя Галина Іванівна ТРОФІМЧУК Пішла від нас ти дуже рано, ніхто не зміг тебе спасти, і світлий образ рідний твій ми будемо пам’ятати завжди. Царство тобі Небесне і вічна пам’ять. Сумуючі брат, сестри та їх сім’ї | |
20 лютого — 4 роки світлої пам’яті нашого синочка — Миколи Петровича ШАБАДЕЯ В той страшний день життя буяло, і серцю так хотілось жити… Тебе в нас, синочку, не стало, та ми не в силах щось змінити. Пекучий біль, нестерпна мука не вщухають ні на мить, і горя більшого немає, як дитину хоронить. Немає таких слів, щоб передати наше горе, наш плач сердець, наш крик душі ти не почуєш вже ніколи. Спи спокійно у Царстві Небеснім. Сумуємо, пам’ятаємо, любимо. Рідні та друзі | |
23 лютого — 40 днів, як пішов у вічність дорогий наш чоловік, тато, дідусь — Василь Йосипович МИЛИК Такого рідного, святого, такого доброго, як ти, такого щирого, простого вже нам ніколи не знайти. Сумуючі дружина, діти, онуки | |
22 февраля — 9 лет, как ушёл из жизни Николай Николаевич КОВАЛЬ Всегда с тобой, сынулька. Пишет тебе твоя мамулька. Ответ не получаю. Но ты с небес глядишь, улыбаешься мне, я знаю. Тяжело мне без тебя, сыночек мой, ангелочек. Я, как старый дуб, покинутый в лесу, по тебе, сыночек, очень скучаю. Как хочется обнять тебя, поцеловать, крепко, крепко к груди прижать и никуда не отпускать. Я знаю, это невозможно. Почему так? Зачем? Ответа нет — только тишина. Коленька мой — живой. Родные, любимые — не умирают, просто рядом быть перестают. Мы любим, помним и никогда не забудем твой голос, звонкий смех, доброту и ласку. Дай Боже Царства Небесного и легко землю держать. А кто знал, — вспомните добрым словом и помяните. Скорбящая мама, брат | |
18 лютого минає 3 роки, як трагічно обірвалося життя дорогого синочка — Миколи Дмитровича САВЧУКА Коли ясніли очі і вуста, зникали мої суми і тривоги, коли твоїм дзвіночком сміх лунав, тоді я щиро дякувала Богу. Мав ти гарних друзів у житті, мав свою улюблену роботу, та Господь забрав тебе від нас, залишив на серці лиш скорботу. І не усміхнешся уже ти, і не поговориш ти зі мною. Дивлюсь на твоє фото на столі, душа ридає й плаче за тобою. Сину, сину, сину, Ангел мій, я тобі бажала гарну долю, добрим, щедрим був ти у житті, я завжди гордилася тобою. Спи спокійно, Царство тобі Небесне. Мама Валентина, рідні | |
20 февраля — 40 дней светлой памяти нашего дорогого, любимого сыночка — Николая Васильевича ОПАНАСЮКА Не найти нам слов описать наше горе, не найти в мире сил, чтоб тебя поднять. Наших слёз не вместить даже в море, как жестока судьба, что тебя отняла. Ты — всегда в нашей памяти. Вечно скорбящие мама, папа, жена, дети, брат с семьёй | |
18 лютого — 13 років, як трагічно пішов з життя любий син, брат — Анатолій Петрович ПРАЧКОВСЬКИЙ Синочку мій, стежинку я до тебе протоптала. Сльозами гіркими її я помила. Я дуже, сину мій, тебе кохала, та вберегти тебе я не змогла. Глибокий сум і добра пам’ять назавжди залишаться з нами. Мама, тато, сестра, бабуся | |
Рік тому, 17 лютого, на 78-му році життя пішла у вічність Лідія Василівна КРАВЧУК Немає мами — і мама більше нам не посміхнеться. Низько вклоняємося тобі за те, що любила нас, була нашою опорою та завжди підтримувала і допомагала нам. Ми завжди пам’ятатимемо тебе і будемо молитися за тебе. І нехай Господь пошле тобі Царство Небесне та вічну пам’ять. Хто знав її, — згадайте, пом’яніть. У безмежній скорботі син із сім’єю, дочка, внуки та всі рідні |
Коментарі відсутні