Поминання 9/2016
- Поминання
- 578
- коментар(і)
- 26-02-2016 01:05
25 лютого — рік, як пішла з життя наша дорога, люба донечка, сестричка, племінниця — Тетяна Миколаївна ПАЛАМАРЧУК Вже рік тебе, Таню, немає. Пробач нам, рідненька, тебе врятувати не змогли. Вічний покій настав надто рано — лежиш у холодній землі. Сумно і тяжко усім нам без тебе. Царство небесне тобі назавжди. Усі, хто знав, — згадайте добрим словом і тихою молитвою. Вічно сумуючі батько, мама, сестра з сім’єю, друзі та вся родина | |
27 лютого минає рік з дня смерті найдорожчої людини, матері та дружини — Ірини Василівни ОСТРОЖИНСЬКОЇ Опустіла, мамочко, без тебе земля. І промінчики сонця не так тепло гріють, і місяць не так ясно світить. Дуже сумно, мамочко, без твоїх теплих, мудрих слів, без лагідних рук, добрих очей, щирої посмішки. Тяжко усвідомити, що страшна хвороба жорстоко забрала тебе у нас, мамо, таку молоду, гарну, сповнену бажання жити, любити цей світ, ростити внуків. Серце розривається від болю і безпорадності, від розуміння того, що ніколи вже не змінити, не повернути час назад. Мамо! Мамо! Рідна, єдина, любима… Ми через все життя пронесемо світлу пам’ять про тебе. Спочивай, мамочко, з миром. Усі, хто знав, — згадайте разом з нами добрим словом і тихою молитвою. Царство Небесне і вічний спокій. Вічно сумуючі син, чоловік, невістка, батьки та рідні | |
27 лютого — рік, як пішла у вічність дорога наша дружина, мама, бабуся — Марія Петрівна ВОЗНЮК Такої рідної, святої, такої доброї, як ти, такої щирої, простої вже нам ніколи не знайти. Сумуючі чоловік, мама, діти, онуки | |
Минають роки, десятиліття... Та рана від втрати найрідніших, найближчих людей — невиліковна. Петро Маркович КОСТЮК (батько) Вічна пам’ять вам, рідні, Царство Небесне. Сумуючі дочки, сестри, рідні, діти, онуки, правнуки |
Коментарі відсутні