Чому вбивці та гвалтівники масово можуть вийти на свободу, або Які побічні наслідки «Закону Савченко»

Добрий день, редакція газети «Звягель»! Нещодавно чув, що, згідно з новим законом, який був запропонований українською полонянкою, льотчицею Надією Савченко, на свободу вийшли сотні вбивць та гвалтівників! Для чого був прийнятий цей закон, та що він передбачає?

На запитання відповідає начальник юридичного відділу газети «Звягель» Геннадій ФРЕГЕР:
Дійсно, 26.11.2015 р. Верховна Рада України ухвалила Закон «Про внесення змін до Кримінального кодексу України (щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув’язнення у строк покарання)». Основним ініціатором даного законопроекту стала льотчиця Надія Савченко. 22.12.2015 р. даний законопроект був підписаний Президентом України та набув законної сили.
ОБГРУНТУВАННЯ НЕОБХІДНОСТІ ПРИЙНЯТТЯ ЗАКОНОПРОЕКТУ
Як зазначає льотчиця в пояснювальній записці до даного законопроекту, сучасні умови перебування затриманих осіб у слідчих ізоляторах є неналежними. Зокрема, камери, в яких утримують людей, часто переповнені та не відповідають мінімальним санітарним вимогам. Такі умови утримання принижують гідність осіб, які ще не визнані судом винними у вчиненні злочину. Особи можуть роками перебувати у слідчих ізоляторах без винесення щодо них обвинувального вироку, що є неприпустимим, з огляду на конституційно встановлену презумпцію невинуватості.
На думку Надії Савченко, умови відбування покарання осіб, визнаних винними, у виправних колоніях різних рівнів безпеки є кращими, ніж умови утримання в слідчих ізоляторах, де перебувають особи, які тільки підозрюються у скоєнні правопорушення. У той час, як, відповідно до міжнародної практики, умови утримання під вартою під час попереднього ув’язнення не можуть бути суворішими призначеного судом покарання за кримінальне правопорушення.
ЩО ПЕРЕДБАЧАЄ «ЗАКОН САВЧЕНКО»
Закон передбачає зменшення строків утримання в слідчих ізоляторах громадян, які знаходяться під слідством і судом, а також приведення у відповідність до міжнародних стандартів умов утримання під вартою.
Документом викладено частину п’яту статті 72 Кримінального кодексу України у новій редакції, згідно з якою зарахування судом строку попереднього ув’язнення, у разі засудження до позбавлення волі в межах того ж кримінального провадження, в межах якого до особи було застосовано попереднє ув’язнення, провадиться з розрахунку один день попереднього ув’язнення за два дні позбавлення волі.
Тобто, основна зміна, яка вноситься цим законом, полягає в тому, що суди зобов’язані зараховувати засудженим кожен день, проведений у слідчих ізоляторах, як два дні відбування покарання.
Крім того, згідно із законом, у термін попереднього ув’язнення включається:

• термін затримання особи без ухвали слідчого судді;


• термін затримання особи на підставі постанови слідчого судді, суду про дозвіл на затримання;


• термін утримання особи під вартою як запобіжного заходу, обраного як на стадії досудового розслідування, так і під час судового розгляду;


• термін перебування обвинуваченого у відповідному стаціонарному медичному закладі при проведенні судово-медичної або судово-психіатричної експертизи;


• термін перебування особи, яка відбуває покарання, в установах попереднього ув’язнення для проведення слідчих дій або участі в суді.

Цей закон підлягає застосуванню до всіх осіб, щодо яких на момент набрання цим законом чинності набрав чинності обвинувальний вирок, покарання за яким не відбуто повністю.
НАСЛІДКИ ПРИЙНЯТТЯ ДАНОГО ЗАКОНУ
Аналізуючи даний законопроект, одразу на думку спадає прислів’я: «Благими намірами вимощена дорога до пекла». Керуючись цими «благими намірами» та прагненням до європейських стандартів, не вивчивши до кінця всіх можливих наслідків прийняття даного закону, були відкриті двері для тисяч убивць, грабіжників, корупціонерів та гвалтівників.
Так, за інформацією Державної пенітенціарної служби (ДПтС), з моменту вступу в силу, з 24 грудня 2015 року «Закону Савченко», по 12 лютого 2016 року через установи виконання покарань за цим законом звільнені 2538 засуджених, зі слідчих ізоляторів — 258 осіб.
Зокрема, з установ, що належать до сфери управління ДПтС, звільнені 440 засуджених за умисне вбивство, 216 засуджених за умисне тяжке тілесне ушкодження, 283 засуджених за злочини, пов’язані з наркотиками, 539 засуджених за розбій, 375 — за грабіж, 524 — за крадіжку.
У цілому, за формальними ознаками, під дію зазначеного закону підпадає близько 49 тис. чоловік. Із них від подальшого відбування покарання можуть бути звільнені 6 тис. осіб, серед яких 3 тис. — засуджених за вчинення тяжких злочинів, 1,8 тис. — засуджених за скоєння особливо тяжких злочинів.
Як повідомлялося в різних ЗМІ, одним із звільнених за «Законом Савченко» став колишній голова Львівського апеляційного адміністративного суду Ігор Зварич. Слідом за суддею-колядником на свободу достроково може вийти ще один «знаменитий» в’язень — колишній депутат-убивця Віктор Лозінський, а, крім них, ще сотні засуджених за вимагання, вбивства, розбій, згвалтування та інші тяжкі злочини.