Поминання 12/2016

16 березня минуло 10 років, як не стало дорогої людини — Івана Федоровича ГРИЦЕНКА

Якби ти міг ще довго жити, — було б світліше на землі, але не в силах ми змінити Господню волю у житті. Таких, як ти, не забувають, таких лиш вічно пам’ятають.

Вічно сумуючі рідні

23 березня — 40 днів, як немає нашої дорогенької, турботливої матусі, прекрасної бабусі, мудрої порадниці — Марії Володимирівни ПОЛІЩУК із села Теснівки

Низько вклоняємося перед світлою пам’яттю рідненької матусі. У наших серцях назавжди залишиться біль і смуток непоправної втрати. Ні час, ні роки не зітруть у наших серцях найкращі спогади, любов і вдячність до Вас. Нехай Господь дарує Царство Небесне і вічну пам’ять, а свята земля береже Ваш сон. Хто пам’ятає, — пом’яніть добрим словом і щирою молитвою.

Вічно сумуючі дочка, сини, зяті, невістки, онуки, правнуки та всі рідні

21 березня — 9 днів, як пішов з життя наш рідненький і любий Володимир Андрійович ШЕВЧЕНКО

Світла пам’ять про вас житиме вічно в наших серцях. Царство Небесне і вічний спокій Вашій душі.

Сумуючі діти, онуки, правнуки, хрещеники, рідні, друзі

18 березня минає 5 років, як перестало битися серце дорогої нам людини — Леоніда Миколайовича МАРТИНЮКА

Життя вирує, а тебе немає… Не виразити словами той біль, сум, скорботу, що залишилися в наших серцях назавжди. Хай наш сум, безмірна туга не тривожать твої сни. Пішов з життя ти дуже рано, спасти тебе ми не змогли. Якби ти міг ще довше жити, — були б щасливі ми усі, але не в силах ми змінити Господню волю у житті. Таких, як ти, не забувають, таких лиш вічно пам’ятають. Молитва хай дійде до тебе, щоб рай був там тобі на небі. Царство Небесне і вічний спокій душі твоїй, рідненький. Хто забув, — згадайте, хто пам’ятає, — пом’яніть добрим словом і тихою молитвою.

Сумуючі сім’я, сестри та вся велика родина

Є сила, що може забрати з життя, та з пам’яті рідних — ніколи…

18 березня минає 5 років, як обірвалося земне життя нашого дорогого Леоніда Миколайовича МАРТИНЮКА

Пішла з життя прекрасна людина, яку Бог наділив доброю душею, щирим серцем і талантом великого керівника. Він умів кожного вислухати, підтримати, допомогти. Його людяність, доброта і чуйність відлунюються і донині.

Земля тобі хай буде пухом і вічне Царство в Небесах. Тебе ніколи не забудем, ти — назавжди в наших серцях.

Дружина, діти і вся родина

20 березня минає 5 років, як пішла з життя дорога і рідна нам мама та дружина — Надія Михайлівна МІСЬКЕВИЧ

Царство тобі Небесне і вічна пам’ять.

Сумуємо: чоловік, діти та їх сім’ї

Є сила, що може забрати з життя, та з пам’яті рідних — ніколи...

19 березня минає 5 років, як перестало битися велике, любляче серце найріднішої людини, мудрого порадника, чудового господаря, люблячого чоловіка, турботливого татуся, прекрасного дідуся — Василя Петровича КОПАЧА

Час пливе невблаганно, та біль не проходить. У кожній справі, у кожному подиху, у думках — ти завжди з нами, але так важко усім без твоєї мудрої поради, без твоєї посмішки, ласкавих, турботливих рук. Земля тобі хай буде лебединим пухом і вічне Царство в Небесах, ти — завжди в наших серцях. Хто пам’ятає, пом’яніть добрим словом і святою молитвою, а хто забув, — згадайте.

Вічно сумуючі дружина, діти, онуки

19 марта — 40 дней светлой памяти Василия Фёдоровича ЛЯШУКА

На душе — боль и тяжесть утраты. Тебя нет и больше никогда не будет. Но память о тебе навсегда останется в наших сердцах. Вечная память, вечный покой и Царствие Небесное. Помним. Скорбим.

Жена, сыновья, невестки, внуки, правнуки

19 березня — 40 днів, як пішла від нас у вічність Галина Григорівна КОРНІЙЧУК

На душі — біль, і жаль, і сум. Тебе нема і більше не буде. Та пам’ять про тебе вічно житиме в наших серцях. Вічна пам’ять, Царство Небесне. Пам’ятаємо, сумуємо.

Сумуючі рідні та близькі

18 березня минає 3 роки, як перестало битися серце єдиного сина — Анатолія Анатолійовича БЕЛЯКА

Вже три роки, як сумую, сину, без тебе. Уявляю тебе ще живим. Не прийдеш вже ніколи до хати і не ступиш на рідний поріг. Ти пробач, наш рідненький, що тебе врятувати не змогли. Вічний спокій настав дуже рано у обіймах сирої землі. Сумно, тяжко без тебе, рідненький, спи спокійно, сину дорогенький. Царство Небесне тобі. Хто знав Анатолія, — згадайте і пом’яніть тихою молитвою.

У вічній скорботі мама, хрещена та всі рідні

17 березня — п’ять років світлої пам’яті Петра Миколайовича ФІЛЬЧЕНКА, 18 березня — три місяці, як немає з нами Клавдії Костянтинівни ФІЛЬЧЕНКО

Тепло душ ваших залишилося разом з нами. Пам’ять про вас з нами — назавжди. Нехай ваш вічний сон буде Богу угодний, а душам вашим хай буде тепло і сонячно. Царство вам Небесне, де немає ні сліз, ні горя, а тільки вічний спокій. Всі, хто знав Петра Миколайовича і Клавдію Костянтинівну, пом’яніть їх добрим словом. А хто забув, — згадайте.

Дружина, невістка, всі рідні

20 березня минає рік, як немає з нами Галини Людвіківни ГУСАРСЬКОЇ

Життя людське, мов тоненька нитка, обривається. Не існує тих слів, щоб висловити біль, горе, від якого плачуть наші серця. Рідненька, ми сумуємо за тобою. Не можемо повірити в те, що навіки перестало битися твоє турботливе серце. Ти була для нас опорою, порадницею і дуже гарною господинею. Ти прожила життя для дітей, рідних, завжди за них піклувалася. У наших серцях ти житимеш вічно, ми завжди пам’ятатимемо тебе. Нехай згадають добрим словом усі, хто тебе знав. Хай лебединим пухом буде тобі земля, а душі твоїй — Царство Небесне.

З глибоким сумом чоловік, діти, онуки, рідні та близькі

15 березня раптово перестало битися серце близької нам людини, брата, дядька — Олександра Францовича ХМІЛЬОВСЬКОГО

Людина — величезної душі, працьовитості, з незламним характером… Вічного життя тобі у Царстві Небеснім та спокою твоїй душі.

Вічно сумуюча сім’я Гнітецьких та рідні