Прийняття виконавчого документа до виконання

У житті доволі часто трапляються ситуації, коли боржники, після набрання рішенням суду законної сили, не бажають його виконувати добровільно. Тому доводиться домагатися його виконання у примусовому порядку, яке здійснюється, відповідно до Закону України «Про виконавче провадження».
Примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, перелік яких визначений ст.17 Закону України «Про виконавче провадження» (далі — Закон).
Першим етапом виконавчого провадження є його відкриття державним виконавцем на підставі належного виконавчого документа за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення (ст.19 Закону). Так, згідно зі ст.348 Цивільного процесуального кодексу України (далі — ЦПК), за кожним рішенням, яке набрало законної сили або ж допущено до негайного виконання, за заявою особи, на користь якої постановлено рішення, видається один виконавчий лист. Виконання ж рішення господарського суду провадиться на підставі виданого їм наказу, який також є виконавчим документом. Коли на підставі постановленого рішення належить передати майно, що є в кількох місцях, або коли рішення постановлено на користь кількох позивачів чи проти кількох відповідачів, суд вправі за заявою стягувачів видати декілька виконавчих листів (наказів), точно зазначивши, яку частину рішення слід виконати за кожним листом.
Оскільки однією із законодавчо закріплених причин відмови у відкритті виконавчого провадження є невідповідність виконавчого документа вимогам ст.18 Закону, то, отримуючи виконавчий документ, одразу необхідно перевірити й упевнитися, що, принаймні, ця обставина не перешкодить відкриттю виконавчого провадження. Отже, у відповідності до ст.18 Закону, у виконавчому документі обов’язково мають бути зазначені його назва, дата видачі, найменування органу, посадової особи, які видали документ, дата і номер рішення, за яким видано виконавчий документ, найменування стягувача і боржника, їхні адреси, дата і місце народження боржника та його місце роботи (для громадян), номери рахунків в установах банків (для юридичних осіб), а також резолютивна частина рішення, дата набрання чинності рішенням та строк пред’явлення виконавчого документа до виконання. Виконавчий документ має бути підписано уповноваженою посадовою особою та скріплено печаткою.
Якщо виконавчий документ відповідає всім вищезазначеним вимогам та його пред’явлено до виконання у межах встановленого законом строку і до відділу державної виконавчої служби за належним місцем виконання рішення, то державний виконавець, відповідно до Закону України «Про виконавче провадження», на підставі ст.25 зобов’язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження за умови, якщо не закінчився строк пред’явлення такого документа до виконання, та він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред’явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.
Отримавши виконавчий документ, державний виконавець протягом трьох робочих днів із дня надходження виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.
У постанові державний виконавець вказує боржнику про необхідність самостійно виконати рішення у строк до семи днів із моменту винесення постанови (при виконанні рішення щодо примусового виселення боржника встановлюється строк до п’ятнадцяти днів) та зазначається, що, у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення, буде розпочате примусове виконання цього рішення зі стягненням із боржника виконавчого збору і витрат, пов’язаних із організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом.
Виконавчий документ, виданий на підставі рішення, яким надано відстрочку виконання, приймається державним виконавцем до виконання після закінчення строку відстрочки в межах строку, встановленого для його пред’явлення.
У разі відкриття виконавчого провадження за виконавчими документами про конфіскацію майна, стягнення періодичних платежів, забезпечення позовних вимог або якщо рішення підлягає негайному виконанню, — строк для самостійного виконання не надається.
Постанова про відкриття може бути оскаржена сторонами у десятиденний строк у порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».
З огляду на вищевикладене можна зробити висновок, що для реалізації права на звернення до органів державної виконавчої служби із заявою про відкриття виконавчого провадження мають бути дотримані певні вимоги Закону, має бути здійснено у формі заяви з обов’язковим додаванням до неї виконавчого документа; сам виконавчий документ повинен відповідати вимогам ст.18 Закону. Заява про відкриття виконавчого провадження має бути подана за місцем виконання відповідного рішення та у межах строків, встановлених для пред’явлення виконавчого документа до виконання.