Поминання 45/2016

7 листопада минає 6 років, як пішов з життя директор міської друкарні — Володимир Федорович ІВАНЧЕНКО

Світла пам’ять про Вас — завжди в наших серцях. Нехай свята земля береже Ваш вічний спокій. Царство Небесне і вічна пам’ять.

Колектив друкарні

4 листопада — 5 років світлої пам’яті Валентина Йосиповича ПАШКОВСЬКОГО

Не віриться ані на мить. Ти пішов раптово, не попрощавшись. У тебе було золоте серце. До тебе завжди горнулися люди, гуртувалися навколо друзі. Дуже важко усвідомлювати, що не буде більше веселого сміху і доброї усмішки.

Світла пам’ять про тебе завжди у наших серцях. Вічного спокою твоїй душі...

Сини, дружина, сім’я Заполовських

4 ноября — 5 лет, как нет с нами друга — Валентина Иосифовича ПАШКОВСЬКОГО

Ты был примером нам всегда,

Как человек с душою чистой,

И память о тебе жива

В сердцах и душах твоих близких.

Семьи Набоковых и Пилипчуков

1 листопада — 8 років, як трагічно, в 13 років, обірвалося життя коханого та незабутнього синочка — Дениски

Чому так рано ти пішов від нас, і так раптово обрій твій погас? Та доки ми на світі будемо жити, — не згасне пам’ять не зів’януть квіти, синочку мій, стежину я до тебе протоптала. Сльозами гіркими її я полила, я дуже, сину мій, тебе кохала, та зберегти тебе я не змогла. Ти був для нас, неначе пташкою, і щебетав, як соловей. Без тебе жити сумно й тяжко, і серце плаче ніч і день. Той день осінній став сумний, і ми не в силах щось змінити, тебе не стало, рідний мій, а серце так хотіло жити. Дуже любимо тебе, синочку. І віримо, що в Небеснім Царстві ти живий, колись зустрінусь я з тобою. Лиш це вгамує мій біль, Царство тобі Небесне. Ми тебе дуже любимо і тужимо.

Мама, братик, бабуся, дядя

Забути — не всилі, вернути — не взмозі...

3 листопада минуло 40 днів з дня смерті Михайла Степановича БЛАГОДИРА,

із того страшного для нашої родини дня, коли вбивця-коршун вирвав із серця в стареньких батьків — сина, в дружини — чоловіка, в сина та доні-невістки — татуся, в онучки — дідусика, в сестер — брата, племінників — дядю, у швагра — брата. Страшна звістка чорною хмарою і пекучим, нестерпним болем лягла на плечі всієї дружньої родини, кумів, друзів, сусідів, знайомих. Чому життя таке несправедливе? Добрим людям — доля нелегка. Ти був завжди веселим, добрим, щирим, мав золоте серце і душу, вмілі, невтомні руки, любив життя і свою єдину внучку понад усе, якою ти потішився через убивцю дуже мало. Ти був для нас всіх, ріднесенький, Людиною із великої літери. Спи спокійно, наш дорогенький. Нехай Господь Бог дарує тобі Царство Небесне і вічний спокій твоїй душі в раю на Небесах. Вічна тобі світла пам’ять, спочивай з миром. Хто знав, — згадайте і пом’яніть з нами добрим словом і тихою молитвою.

З глибоким та безутішним сумом вся твоя дружня родина

Нехай будуть покарані п’яні водії за кермом!

6 листопада минає 7 років, як пішла від нас дорога наша Марія Валентинівна КРАВЧЕНКО

Життя людське, мов тоненька нитка, обривається. Не існує тих слів, щоб висловити біль, горе, від якого плачуть наші серця. Не можемо повірити в те, що навіки перестало битися Твоє турботливе серце. Ти була для нас опорою, порадницею і дуже гарною господинею. Ти прожила життя для дітей, рідних, завжди за всіх піклувалася. В наших серцях Ти житимеш вічно. Хай буде лебединим пухом тобі земля, а душі — Царство Небесне.

Сумуючі чоловік, діти, онуки, правнук

4 листопада минає 5 років, як пішов з життя Віктор Вікторович Весельський

Одна мить — і перестало битися серце. Жорстока смерть забрала тебе від нас. Плаче серце і болить душа. Як ти усім нам потрібний. Хай твій спокій оберігають краплини роси — то наші сльози. Спи спокійно, любий, ріднесенький наш, ти заслужив Божого тепла і Царства Небесного.

Вічно сумуючі батьки та рідні

5 листопада — 40 днів світлої пам’яті Миколи Володимировича ТКАЧЕНКА

12 січня 1949 р. - 28 жовтня 2016 р.

Такого рідного, святого, такого доброго, як ти, такого щирого, простого вже нам ніколи не знайти.

Вічно сумуючі сестри Галя, Світлана, брати Гриша, Василь, Володя та їх сім’ї

З глибоким болем колектив Новоград-Волинського РЕМ ПАТ «ЕК «Житомиробленерго» зустрів звістку про смерть Володимира Миколайовича Лук’янця

— людини, яку поважали за мудрість та щирість, професіоналізм і відповідальність. Колектив Новоград-Волинського РЕМ ПАТ «ЕК «Житомиробленерго» висловлює щирі глибокі співчуття всім рідним та близьким покійного. Світла пам’ять про Володимира Миколайовича назавжди залишиться в наших серцях. Нехай свята земля береже Ваш вічний спокій. Царство Небесне душі Вашій і вічна пам’ять.

Адміністрація Новоград-Волинського РЕМ