Поминання 43/2016

21 октября — годовщина светлой памяти Виктора Анатольевича КАЛИНСКОГО

Человек не умер, просто вышел. Он оставил в доме всё, как есть. Просто он не видит и не слышит, хлеб земной ему уже не есть. Просто стал он не таким, как люди, он открыл другой, астральный путь, где иная жизнь, иная мудрость, где иная соль, иная суть. В книжице останется закладка, на странице о его любви. На столе записка очень кратко: «Вспоминай, но только не зови». Человек не умер, просто вышел, и развёл воздушные мосты между берегами прошлой жизни и ещё невидимой черты.

Жена и сын

Є сила, що може забрати з життя, та з пам’яті рідних – ніколи...

Хай буде проклята та страшна війна, з якої сини ідуть в небуття!..

26 жовтня минає рік, як трагічно загинув при виконанні військового обов’язку наш доброволець, коханий син, найрідніший брат, найдорожчий хрещений, швагро, дядько та дідусь — Микола Григорович ПОЛЮХОВИЧ з с.Піщів

19.12.1977-26.10.2015

Як швидко плине час... Коля, пішов від нас ти так раптово, так рано, ніхто не знав і не відчував біди, тепер на серці нас тривожить рана, бо ти пішов не на годину, від нас пішов ти назавжди! Чому життя таке несправедливе? Добрим людям — завжди дорога нелегка... Ти був завжди веселим, добрим, щирим, а доля випала тобі, немов полин — гірка! На чорний камінь упаде роса, і в тій скорботі — наші сльози. Тебе нема і погляд твій погас, але в серцях ти назавжди у нас, бо таких, як ти — не забувають, таких лиш вічно пам’ятають. Пробач, що не змогли тебе спасти, урятувати, допомогти. Прости сто раз, прости... Хай Господь Бог дарує тобі Царство Небесне і вічний спокій твоїй душі в раю, на небесах, наш ріднесенький. Вічна тобі світла пам’ять, наш дорогесенький, спочивай з миром. Хто знав, — згадайте і пом’яніть з нами добрим словом і тихою молитвою.

З глибоким та безутішним сумом твоя сім’я: мама Віра, швагро Саша, хрещениця Віка, племінники Іллюша і Ростік, онучка Ілона і сестра Надія

27 жовтня минає рік з дня смерті Михайла Володимировича АРХИТЮКА

Немає тебе, хоч скільки хочеш клич, сама печаль повисла над землею. У світі, серед безлічі облич, вже не зустріти посмішки твоєї.

Вічно сумуючі дружина, діти, сестри, родина

21 октября будет 14 лет, как ушёл из жизни дорогой муж, отец, дедушка — Николай Васильевич НАЛИВАЙКО

Ты ушёл от нас и оставил печаль и слёзы, и сколько бы времени не прошло, ты вечно будешь жить в наших сердцах. Царство Небесное и вечный покой твоей душе.

Вечно скорбящие жена, дочка, зять, внук

20 жовтня — рік гіркої розлуки, вічного жалю, світлої пам’яті дорогої, люблячої, турботливої Любові Олександрівни ЩЕРБАТЮК

Як швидко плине час... Пішла від нас ти так раптово й дуже рано, ніхто не знав і не відчував біди. Тепер на серці тривожить рана, бо ти пішла не на годину — назавжди. Чому життя таке несправедливе? Добрим людям — доля нелегка. Така душа розумна, добра, мила, а доля випала, немов полин, гірка... Що ж, рідна наша, ти вже не з нами, у світлих спогадах живи. Тебе ніколи не забудемо, в наших серцях ти — назавжди. Матусю, ластівко мила, лише тепер, коли тебе немає, я зрозуміла, як тебе любила, і як мені тебе не вистачає . Нехай тебе згадають добрим словом усі, хто тебе знав. Низько схиляємо голови перед твоєю могилою. Хай буде пухом тобі земля та вічне Царство Небесне.

З глибоким сумом донька, онучка, зять, чоловік, сестра з сім’єю, брат з сім’єю, всі рідні

23 жовтня минає 40 днів, як пішов з життя наш дорогий Віктор Іванович КРАВЧУК

Той день, коли твій світ погас і серце перестало битися, став найстрашнішим днем для нас, з яким не можемо змиритися. Такого милого, святого, такого доброго, як ти, такого щедрого, простого, нам вже ніколи не знайти. нехай Господь тобі дарує життя — те, вічне, неземне, і хай навік тебе полюбить і прийме в Царство своє. Сумуємо, любимо, пам’ятаємо.

З глибоким сумом дружина, діти і всі рідні

22 жовтня минає 4 роки, як пішов з життя В’ячеслав Хомич ДУДАРЕВ

У скорботі голови схиляємо, сумуємо, любимо, пам’ятаємо.

Хто забув, — згадайте, хто пам’ятає, — пом’яніть. Нехай свята земля береже твій вічний сон.

Дружина, діти, онуки, правнуки, рідні та друзі

18 жовтня минуло 9 днів, як пішов у вічність дорогий та рідний син, брат — Андрій Михайлович ПЕЛЕШОК

Пішов з життя ти дуже рано, ніхто не зміг тебе спасти, глибока в серці нашім рана, доки ми живі — з нами ти.

Вічно сумуючі батьки, брат та рідня

25 жовтня перестало битися серце доброго, турботливого батька, якого всі любили і поважали, — Валерія Яковича ЗАНДЕРА

Той день, коли останній вогник згас, і серце перестало битись, став найстрашнішим днем для нас, і ми не можемо з цим змиритись. Погасли сонце і зірки, ніхто тобі вже не всміхнеться, пішов від нас ти назавжди, а пам’ять вічно збережеться. Царство Небесне і вічний спокій твоїй душі.

Сумуючі дружина, діти, онуки