Поминання 42/2016

Забути — не в силі, вернути — не в змозі...

18 жовтня — 4 роки світлої пам’яті рідненької матусі — Ольги Яківни ШАПРАН із Ужачина

Якби могли Ви довше жити, — були б щасливі ми усі. Але не в силах ми змінити Господню волю у житті. Вас ми будемо пам’ятати, була найкраща в світі мати. Таких, як Ви, не забувають, таких лиш вічно пам’ятають. Царство Небесне і вічний спокій Вашій добрій душі.

Сумуючі рідні

Є сила, що може забрати з життя, та з пам’яті рідних — ніколи...

18 жовтня минає рік, як не стало дорогої матусі — Ганни Василівни ПРИЙМАК

Щемить душа і капає сльоза, немов могутня лапа тисне груди. Тебе із нами рік, як вже нема, а туга нас не покидає й смуток. Горбок землі мовчить, як все довкола, і огортає душу тихий жаль, що не побачимо ніколи ні твою радість, ні твою печаль. Нема тебе, хоч скільки хочеш клич, сама печаль повисла над землею. У світі, серед безлічі облич, вже не зустріти посмішки твоєї.. Царство тобі Небесне, рідненька.

Вічно сумуючі дочка, зять, онук

9 жовтня — 9 днів, як немає з нами дорогої та рідної людини — матусі, бабусі та прабабусі — Людмили Петрівни ХРИСТЮК
28.04.1935-01.10.2016 р.

Плаче серце, біль не передати. Сумуємо і пам’ятаємо кожну хвилину. Хто забув, — згадайте, хто пам’ятає, — пом’яніть. Вічний спокій тобі, рідненька, а ми — ніколи не забудемо.

Сумуємо: дочки, син, зяті, невістка, онуки, правнуки

13 жовтня минуло 40 днів, як раптово пішов з життя наш дорогий чоловік, батько, брат — Микола Юрійович ШЕПЕЛЄВ

Пішов від нас ти дуже рано, ніхто не зміг тебе спасти, яка глибока в серці рана, поки живі ми — з нами ти.

Усі рідні

13 жовтня минуло 11 років світлої пам’яті Володимира Івановича ЄВТУШКА

Ти пішов від нас і залишив печаль та сльози, і скільки б часу не минуло, ти вічно житимеш у наших серцях. Царство Небесне і вічний спокій, наш рідний.

Сумуємо: дружина, діти, онуки, правнучка

17 жовтня минає 9 днів, як перестало битися серце Людмили Миколаївни ФРАНЧУК, а 12 жовтня минув рік, як перестало битися серце Валерія Анатолійовича ФРАНЧУКА — наших дорогеньких батьків

Не стихає великий біль у серці, бо все перед очима той страшний день і та страшна хвилина, коли підступна смерть вирвала від нас і перестало битися ваше серденько. Ви назавжди покинули свій дім, пішли в інший світ, звідки вже нема вороття... Ви мали золоту душу, щире серце та вмілі руки. Ваш світлий образ збережемо у пам’яті назавжди. Хай сонечко зігріє вашу останню домівку, хай м’якою і теплою буде вам земля. Хай добрі янголи охороняють ваш спокій. Царство Небесне нашим дорогеньким, рідненьким батькам. У цей скорботний день, хто їх знав, пом’яніть тихим словом.

Сумуючі діти, внуки, зяті, невістки, мати, сестри, брати, всі рідні

17 октября будет год, как ушёл из жизни дорогой муж, отец, дед и прадед, уважаемый сосед, товарищ по службе — Пётр Павлович СУМКИН

Просим помянуть и будем помнить.

Вечно скорбящие родные и близкие

17 жовтня минає рік світлої пам’яті дорогої нам Клавдії Володимирівни БЕЗЗАБАРНОЇ

На душі — біль, і жаль, і сум. Вас немає і більше вже не буде. Та пам’ять про Вас вічно житиме в наших серцях. Царство Небесне і вічний спокій, рідненька. Згадайте, пам’ятайте, пом’яніть.

Рідні

16 жовтня — рік світлої пам’яті коханого чоловіка, люблячого батька, турботливого дідуся — Євгенія Євгенійовича ПОВТОРЕЙКА

Коли літа твої буяли, а серце так хотіло жити, тебе, наш дорогий, не стало, і ми не в силах щось змінити. Як нам тебе не вистачає, як самотньо без тебе. Скільки не мине часу — ти завжди будеш поряд з нами. Хай наш сум і гіркі сльози не тривожать твої сни. Царство Небесне і вічний спокій, любий.

Сумуючі дружина, діти, внуки

Є сила, що може забрати з життя, та з пам’яті рідних — ніколи...

17 жовтня минає 5 років з дня смерті дорогого, люблячого батька, дідуся, прадідуся — Сергія Олексійовича ГОПАНЧУКА

Тату! Земля Вам хай буде пухом і вічне Царство в Небесах. Ми Вас ніколи не забудем, назавжди Ви — в наших серцях.

Вічно сумуюча дочка Галина зі своєю сім’єю

18 жовтня минає рік з дня смерті Романа Миколайовича ФІЛОНЧУКА

У скорботі голови схиляєм, сумуємо, любимо, пам’ятаємо.

Дружина, дочка, зять, онуки, правнуки

18 жовтня минає 3 роки, як пішов з життя Віктор Миколайович СЕРГЕЄВ

Тебе немає, серце плаче, душа згорьована болить. Не заросте ніколи та стежина, що провела тебе в останню путь. Похилиться зажурена калина, і добрим словом люди пом’януть. Хай над твоєю могилою світить сонце, жалібно співають пташки. Спи спокійно, лебединим пухом хай буде земля, а душі — вічний спокій і Царство Небесне.

Дружина, діти і внуки

17 жовтня минає 40 днів, як відлетів у вічність сизим голубом наш рідненький Микола Григорович КОВАЛЬЧУК

Ти життя любив, ти поспішав, ти багато хотів встигнути, але не дано тобі долею було себе жаліти... Обірвалась, замовкла струна, лиш тремтять недоспівані звуки, є у небі країна свята, де не буде печалі й розлуки. Глибокий сум і добра пам’ять назавжди залишаться з нами.

Дружина Наталія, син Павлик, донька Людмила, невістка Олена, зять Юрій, онуки Оксанка, Оленка, Іллюша

18 жовтня — 40 днів тяжкої скорботи і печалі, як пішов у вічність люблячий чоловік, добрий батько, дорогий дідусь, який завжди з посмішкою на обличчі і почуттям гумору зустрічав усіх, хто до нього приходив, — Олексій Степанович СКИБА

Той день, коли жорстока смерть забрала тебе від нас, твій погляд згас, і серце перестало битись, — став найстрашнішим днем для нас, і ми не можем з цим змиритись. Зі слізьми на очах схиляємо голови над твоєю могилою і світлою пам’яттю. Нехай у цей день згадають добрим словом і тихою молитвою усі, хто тебе знав. Вічного життя тобі у Царстві Небеснім та спокою твоїй душі.

У скорботі дружина, діти з сім’ями, онуки