Поминання 4/2017

30 січня — 40 днів, як немає з нами дорогої та рідної людини — дружини, матусі, бабусі та прабабусі — Раїси Пилипівни КУЦ

Якби могли ти довше жити, — були б щасливі наші діти, але не в силах ми змінити Господню волю у житті. Тебе ми будем пам’ятати — була найкраща в світі мати. Таких, як ти, не забувають, таких — лиш вічно пам’ятають. Царство тобі Небесне, рідненька.

Вічно сумуючі чоловік Володимир, син Олександр, дочка Ольга, зять Віктор, онуки: Оксана, Володимир, Михайло, Назарій, Арсеній, Максимко, правнуки: Христинка та Микитка

29 января проходит 6 лет, как перестало биться сердце дорогого сына, брата, друга — Андрея Владимировича ДРАЧУКА

Не передать, как сердцу больно, и нужных слов не подобрать, умел дружить ты так достойно, умел печаль легко прогнать, умел надёжным быть и верным, и жизнь неистово любил. За что же небо стало гневным? И почему твой час пробил? Тебе бы цвесть, мой милый сын, и много лет лишь ввысь расти, но замолчал твой сердца стук, не сберегли тебя — прости! Прощай навек, душа родная, свой прекратил ты жизни бег, от нас на небо улетая, прощай, любимый человек. Земля пусть пухом тебе будет, и путь на небо будет тих. Никто тебя не позабудет, прими, сынок, последний стих.

Вечно скорбящие мама, Игорь, Даша, Сергей, родные, друзья

1 лютого — річниця світлої пам’яті Петра Васильовича САВЧУКА

Здається нам, що ти в дорозі, що скоро станеш на порозі. Не хоче серце з цим змиритись, що в очі вже не подивитись. Пішов достойно в майбуття, тобі не буде забуття. Пухом земля! Царство Небесне.

Дружина, діти, онуки, сестра Віра

25 січня — 9 днів, як немає з нами Ростислава Васильовича КІРІЛЕНКА

Із вдячністю згадуємо, що ти був з нами.

У скорботі схиляємо голови, сумуємо, любимо, пам’ятаємо. Хто забув, — згадйте, хто пам’ятає, — пом’яніть. Нехай свята земля береже твій вічний сон. Царство Небесне душі твоїй і вічна пам’ять.

Дружина, дочка, зять, онуки, рідні

23 січня — річниця світлої пам’яті Віктора Васильовича ПРОЦЮКА

Поки живемо, — нам тужити, твоїм іменем дорожити. Життя, тобою недожите, всім нам скорботою болить.

Рідні

1 лютого — 2 роки, як перестало битися серце дорогого чоловіка, батька, дідуся — Віктора Полікарповича ПРИСЯЖНОГО

Плаче серце і болить душа, що нема дорогенького з нами. Плачуть всі стежки та дім, що немає господаря в нім. Хай буде пухом тобі земля, а душі — Царство Небесне.

Сумуючі дружина, діти, онуки

25 січня минуло 30 днів, як пішов з життя Олег Петрович ЛАШЕВИЧ

16.05.1986-27.12.2016 р.

Перестало битися Твоє добре, турботливе серце, у котрому вистачало тепла для всіх. Ти пішов з життя, залишивши нас у розпачі. Дім став пусткою, а життя втратило свої барви без Тебе. Немає таких слів, щоб висловити нашу печаль. Скільки не мине часу, Ти завжди будеш поряд із нами. Спи спокійно, наш дорогий. Лебединим пухом хай буде Тобі земля і Царство Небесне. Ніколи нам не забути той страшний день і ту страшну хвилину, коли підступна смерть вирвала Тебе від нас, коли перестало битися Твоє серденько. Ти пішов в інший світ, звідки вже нема вороття...

Син, дружина, батьки та всі рідні