Виконання судових рішень «по-новому», або З чого почати, щоб виконати рішення суду?

Добрий день, редакція газети «Звягель»! Я позичив приятелю гроші, які він відмовився мені повертати. Я звернувся до суду та отримав рішення на мою користь. Але, звернувшись до виконавчої служби, мені повідомили, що для того, щоб прийняти дане рішення, мені необхідно проавансувати наперед їх витрати, пов’язані з виконавчим провадженням. Чи законні дії ДВС у такій ситуації?

На запитання відповідає начальник юридичного відділу газети «Звягель» Геннадій ФРЕГЕР:
5 жовтня 2016 року набрали чинності Закон України «Про виконавче провадження», який викладено у новій редакції, та Закон України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».
Ключовими змінами, які передбачають дані Закони, є створення приватних виконавців (за аналогією з приватними нотаріусами), які зможуть виконувати рішення судів, запровадження єдиного реєстру боржників, скасування добровільного строку на виконання рішення суду, як було у старому Законі, та низку інших змін.
Але основною новацією, яка найбільше торкнеться пересічних громадян, є те, що за прийняття виконавчого документа до примусового виконання стягувач (особа на користь якої ухвалено рішення суду) зобов’язаний заплатити авансовий внесок, за аналогію зі сплатою судового збору при зверненні до суду.
ПРОЦЕДУРА ВІДКРИТТЯ ВИКОНАВЧОГО ПРОВАДЖЕННЯ
Відповідно до ст.26 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, за відповідною заявою стягувача.
До заяви про примусове виконання рішення стягувач додає квитанцію про сплату авансового внеску в розмірі 2% суми, що підлягає стягненню, але не більше 10 мінімальних розмірів заробітної плати, а, за рішенням немайнового характеру та рішень про забезпечення позову, — у розмірі одного мінімального розміру заробітної плати з боржника-фізичної особи та в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати — з боржника-юридичної особи.
У заяві про примусове виконання рішення стягувач має право зазначити відомості, що ідентифікують боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення (рахунок боржника, місце роботи чи отримання ним інших доходів, конкретне майно боржника та його місцезнаходження тощо), рахунки в банківських установах для отримання ним коштів, стягнутих із боржника, а також зазначає суму, яка частково сплачена боржником за виконавчим документом, за наявності часткової сплати.
Виконавець, не пізніше наступного робочого дня із дня надходження до нього виконавчого документа, виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов’язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.
Від сплати авансового внеску звільняються стягувачі за рішеннями про:

• стягнення заробітної плати, поновлення на роботі та за іншими вимогами, що випливають із трудових правовідносин;


• обчислення, призначення, перерахунок, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг;


• відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я, а також смертю фізичної особи;


• стягнення аліментів;


• відшкодування майнової та/або моральної шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Від сплати авансового внеску також звільняються державні органи, інваліди війни, інваліди I та II груп, законні представники дітей-інвалідів і недієздатних інвалідів I та II груп, громадяни, віднесені до категорій 1 та 2 осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, у разі їх звернення до органів державної виконавчої служби.
При виконанні рішення Європейського суду з прав людини авансовий внесок не сплачується.