Моє місто
- Поезія і проза
- 45
- коментар(і)
- 25-08-2017 18:16
Вітаю древнє місто моє,
Тобі я дарую кохання своє.
Хоч скроні твої повила сивина,
Для мене — ти юне, неначе весна.
Мудрими пращури наші були,
Коли древній Звягель
Гранітом покриті її береги,
Немов зачароване все навкруги!
Край — славний у нас і люди тут щирі,
Живуть з того часу в достатку і в мирі.
Яка благодатна довкола земля,
Квітучі сади і духмяні поля!
Вже восьме століття на плечі лягло,
Вже дещо забуто з того, що було,
Та Случ тихоплинна нам повіла
Твоєї історії славні діла.
Над містом моїм новий ранок встає.
Щасливими будьте, хто в ньому живе.
Будь славен в віках,
Зелений, квітучий, завжди молодий!
Тобі я дарую кохання своє.
Хоч скроні твої повила сивина,
Для мене — ти юне, неначе весна.
Мудрими пращури наші були,
Коли древній Звягель
над Случчю звели.
Гранітом покриті її береги,
Немов зачароване все навкруги!
Край — славний у нас і люди тут щирі,
Живуть з того часу в достатку і в мирі.
Яка благодатна довкола земля,
Квітучі сади і духмяні поля!
Вже восьме століття на плечі лягло,
Вже дещо забуто з того, що було,
Та Случ тихоплинна нам повіла
Твоєї історії славні діла.
Над містом моїм новий ранок встає.
Щасливими будьте, хто в ньому живе.
Будь славен в віках,
древній Звягелю мій,
Зелений, квітучий, завжди молодий!
Г.БОНДАРЕНКО, м.Новоград-Волинський
Коментарі відсутні