- газета «Звягель-ІНФО»
- медіа твого міста
Поезія і проза
Зять і син — на фронті
63 07-11-2022«Дзвонив на днях мій зять, сказав, що два його побратими загинули, ще один зараз веде бій за життя у шпиталі. Дуже важкий бій, найважчий», — з цими словами поет Анатолій Клюско приніс у редакцію «Звягеля» свої вірші про війну. «На цю тему в мене багато віршів. Син Олексій теж зараз на передовій, днями побував удома», — розповів Анатолій Клюско.
Щоденник війни: сто віршів — за сто днів
36 08-08-2022У міському Палаці культури відбулася презентація дебютної збірки віршів «100 днів незламності. На крилах любові» молодої авторки Любові Ян. — Як приємно, коли в нашому місті розкриваються нові поетичні таланти. Нова збірка — це щоденник болю, щоденник війни. У вірші вилилися переживання спустошеної душі авторки, коли вона залишилася з двома діть
Запрошуємо на презентацію збірки віршів
98 29-07-2022У неділю, 31 липня, відбудеться презентація збірки віршів місцевої авторки Любові Ян «100 днів незламності. На крилах любові». Презентація відбудеться в міському Палаці культури (2-ий поверх, Idea Hub, мала зала) й проходитиме в межах програми Міжнародного свята літератури і мистецтв «Лесині джерела». Початок заходу — о 12:00. «Щоденник болю,
Раптова атака
11 29-04-2022(Майже з реальних подій) Дід Петро і баба Ганна Дороші сидять на лавці під кучерявою грушею. Гріються на весняному сонечку. Гомонять собі про всяке. — Да-аааа.... — вкотре зітхнув старий, пускаючи з-під пишних сивих вусів хмарки їдкого самосаду. — Це ж треба до такого... — Дід Петро на хвилю замовк, шукаючи підходяще слово. — Щоб таке... утнути
У чому сенс людського щастя?
21 22-11-2021— Добраніч, сину, — говорить мама, цілує мене на прощання, хоч я їй не раз говорив, що вже дорослий, та тихо виходить з кімнати. — Добраніч, мамо! — відповідаю я та повертаюсь на інший бік. Я залишаюся сам в огорнутій темрявою кімнаті. Через незавішене вікно всередину пробивається тьмяне місячне сяйво, розганяючи морок та наповнюючи кімнату бліди
Сміється той, хто сміється останній…
389 15-10-2021(Закінчення. Початок у №40 від 8 жовтня 2021 року) Коли одногу разу побачив у її очах зневіру, то в душі щось перевернулося. А що коли ця репетиція буде останньою? І я ніколи не відчую доторку її долонь? Не відчую її подиху, коли вона так низько схиляється до мене… Цілу ніч я переглядав відео танців на візках і несподівано для себе захопився! Гол
Сміється той, хто сміється останній…
54 08-10-2021Ми довго стояли під парасолькою, міцно тримаючись за руки. Краплини вибивали чіткий рубаний ритм, а ми мовчки, кожен про себе, рахували: «Кохає!», «Не кохає», «Кохає!»… Уже давно час було поставити крапку в стосунках, але… Я не міг цього зробити. Та мусив. Повинен був би. Навіщо я їй? Та й не тільки їй… І раптом вона сказала: — А давай будемо танцю
* * *
17 08-10-2021Накриє омофором Богородиця Від лихого ока, зла і від війни. Й запрацюють українські двигуни Із кожної руки, повітря, волості. …І гени українського козацтва Із величчю поетики Тараса Країну захистять і міццю, й совістю! * * * Життя — воно таке … крихке і швидкоплинне. Й набутися б на цьому світі, максимум зробити. І восени зібрати ягоди родинної кал
Запалення
58 24-09-2021(Закінчення. Початок у №36 від 10.09.2021 р., №37 від 10.09.2021 р.)Ще вчора ти бачив їх по телевізору. Вони гуляли Інтернетом, на відео, у прямих трансляціях, у репортажах, а позавчора сиділи в чатах та описах і реалізували свої гормональні зміни у сварках з випадковими коментаторами. Учора тобі вважалося, що ті молодики провадять свою нищівну дія
Запалення
41 17-09-2021(Продовження. Початок у №36 від 10.09.2021 р.)Ти виходиш на Проспект Миру. Укотре підмічаєш, що дешеві іномарки літають проїжджою частиною стрімкіше, аніж зазвичай, а тому двічі думаєш, перш ніж зайве перейти дорогу. Переходячи, затримуєш погляд на повнуватому дядькові десь за тридцять, з виголеною головою, у чорному вбранні, кепці і масці, зсунені