- газета «Звягель-ІНФО»
- медіа твого міста
Поезія і проза
Запалення
76 10-09-2021Я знаю ці вулиці. Я знав їх іще вчора. Учора, як і кожного дня, ти щонайглибше натягнув на голову свій товстий каптур і пустився в маршрут. Ти вкотре чимчикуєш, йдеш, біжиш, летиш тротуаром, перебігаєш проїжджу частину, піднімаєшся ліфтом, спускаєшся сходами, простуєш вуличками між декількаповерхівками, аби вийти в черговий прохід, і в процесі роб
Чебурюк
22 13-08-2021КАЗКА ДЛЯ ДОРОСЛИХ, ХУДИХ І НЕ ДУЖЕПід чебуречною сиділа тлуста, безрозмірна істота з величезними щоками і грузьким тілом. Її майже ніхто не бачив, але багато хто чув. І звали її Чебурюк. Він умів солодко нашіптувати та вмовляти, і вмовляння ці стосувалися винятково їжі. А ще Чебурюк умів якимось чином підсилювати смаки у своїх жертв. Тільки-но чеб
Царівна-жаба
27 13-08-2021(Стара казка на новий лад)У царстві, неподалік болота-мокви, жили собі цар і цариця. І мали вони трьох синів. Гарних, міцних-коренастих — як ото три дубки. І надійшов час їм одружуватися.Покликав батько-цар своїх синів і каже:— Орли мої, переростки! Лобуряки непутящі! Настав час вам дружин шукати!Захвилювалися сини. Заходилися ремствувати:— Тату!—
Єдина втіха — Шурочка
17 06-08-2021Серпневими вулицями Лохвиччини, як і по всьому білому світу, крокував 1936-й. Сонцю все не терпілося зануритися в духмяні, настояні на цілющій лепесі, хвилі річки. Воно тишком-нишком ховалося від людських поглядів за обрій. А селяни й раді цьому, адже за цілісінький день їхні примружені очі виснажилися ловити сонячні зайчики. Люди майже безсилі пов
Не твої яблука
38 30-07-2021— ЖАРТУЮ, МАМО… ВИБАЧ! ТО ЯКЕСЬ ДУРНЕ ПИТАННЯ… КЕПСЬКИЙ ЖАРТ…Дивиться на мене очима, повними скам’янілих сліз. Вони не витікають, не випадають, уперто будуючи стіни між нами. Дуже щільні. І всі слова тамують нам дихання, стають зайвими, їх можна викреслювати, ніби непотрібні речі зі списку «що взяти з собою в дорогу». Не беру нічого. Тільки світло
Літературна сторінка
5 25-06-2021Із фотокартки усміхається дівчисько,Якій попереду весілля й ми в колисці.Село, і місто, і служіння, і ремонти.Десятиріччями — оглушні гами, ноти.Підходжу, а волосся зібране сріблясте:Ще зранку порається мама, очі — ясніІ нестаріючі, неначе з фото класу.* * *Як і сини, син десь далеко за кордоном.Дзвінка чекає мати, ходить з телефоном.І сподіваннями
Зоряна Франчук: «Сутність книги: зрозуміти, що ти — не один і твоя історія — не виняток»
46 19-02-2021Юна поетеса Зоряна Франчук проживає в Ярунській ОТГ. Навчається на третьому курсі за спеціальністю «Облік і оподаткування» у ВСП «Фаховий коледж геодезії та землеустрою Поліського національного університету». 17-річна Зоряна багато часу приділяє поезії, яка припала їй до душі ще в шкільні роки. Перші творчі здобутки друкувала в газеті «Звягель», ви
Перспектива в кінці тунелю
13 08-01-2021(Інтерв’ю з таким собі цабе)— Іване Івановичу, з якими думками, надіями зустрічаєте новорічно-різдвяні свята?— Ну, рік минулий був нелегкий. Через низку об’єктивних і суб’єктивних чинників. Але ми його пережили. Це щодо думок. А стосовно надій, то рік прийдешній, так би мовити, рік бугая, буде кращим і веселішим. Ми бачимо перспективи і ресурси. Ту
Ян Янич у потойбіччі
12 18-12-2020(Гумористична містерія)Ян Янич навіть не второпав, що то за чудернацькі ворота, крізь які його пропустили якісь страховидла.Страх дужче сковував тіло.А тут ще чийсь невидимий голос грізно наказав:— Чого локаторами кліпаєш? Воруши маслаками далі.— Куди? — вичавив Ян Янич.— Он у ті двері, що ведуть до підземелля.Ян Янич скорився. Ноги його запліталис
Курочка Ряба
26 04-12-2020(Стара казка на новий лад)Жили собі дід та баба. А ще вони мали Курочку Рябу.Дід і баба були небідні-небагаті. Їли старі яєчка від Курочки Ряби та ще вживали сяку-таку городину.Дід і баба були добрі, і за це Курочка Ряба знесла їм золоте яєчко.Як побачив дід те яєчко, то й сховав його від баби. Та й сам не знає, навіщо він таке втнув, бо зроду кори