Поминання 37/2017

19 сентября — 2 года, как ушёл из жизни наш дорогой отец, любящий муж, дедушка — Николай Васильевич ШЕВЧУК

Нет слов, чтобы нам высказать всю боль,

Всю горечь преждевременной утраты,

Как пережить разлуку нам с тобой,

Как обойтись без мужа и без папы.

Ты в памяти останешься у нас

Весёлым, добрым, щедрым бесконечно,

Так рано твой пришёл последний час,

Скорбим мы по тебе и любим вечно.

Глубоко скорбящие жена, дочь, сын, внучка, родные, друзья

18 вересня минає 40 днів, як підступна, жорстока хвороба забрала у нас дорогу і люблячу донечку, сестричку, хрещену, тітку — Олену Іванівну БАРМАК

Біль у серці, смуток і пам’ять про тебе не покидають нас. Ти рано відійшла у вічність, залишивши світлу пам’ять, добрі справи і ніжну посмішку.

Царство Небесне і вічний спокій твоїй добрій і світлій душі. Лебединим пухом хай буде тобі земля.

З глибоким сумом тато, мама, брат Олексій з дружиною Любою, хрещениця Дар’я, племінник Ваня

16 вересня минає річниця, як підступна хвороба забрала з життя дорогу і рідну людину — Станіслава Олеговича ДУБАСА

11.05.1987-16.09.2016 р.

Пішов від нас ти передчасно, лишивши сум і сльози по собі. Та скільки б часу не минало — ти вічно житиме в серцях рідних і близьких! Царство Небесне і вічний спокій, наш дорогий.

З глибоким сумом і любов’ю дружина, діти, батько, мати, сестра, тесть, теща і всі рідні

15 вересня минає 10 років, як пішла з життя дорога нам мама, бабуся та прабабуся — Марія Онисимівна ГОРДІЄНКО, а 19 вересня виповнилося б 80 років дорогому нам батьку, дідусю та прадідусю — Степану Лук’яновичу ГОРДІЄНКУ

Якби могли Ви довше жити, — були б щасливі внуки й діти, але не в силах ми змінити Господню волю у житті. Вас ми будем пам’ятати — були найкращі в світі батько й мати. Таких, як Ви, не забувають, таких — лиш вічно пам’ятають. Царство Вам Небесне, рідненькі.

Вічно сумуючі діти, онуки, правнуки

13 вересня — 9 днів, як пішов у вічність Сергій Дмитрович ПИЛИПЧУК із Пилипович

Ти в інший світ пішов так рано, лиш тільки пам’ять про тебе жива, вся наша туга і наша рана, не вміститься в прості слова...

Вічно сумуючі мама, доньки та усі рідні

Кажуть, Бог забирає найкращих...

17 вересня минає 40 днів, як пішов з життя Володимир Вікторович БАХУР

Минають дні тяжкої скорботи і печалі, як Тебе немає з нами. Як відлетів Ти у далі неземні, залишив нам на згадку спогади та смуток. Не зітреться рана в наших душах, Ти був для нас опорою, порадником, гарним батьком, найкращим дідусем. Весь час турбувався про нас, забував думати про себе. Спасибі Тобі, ріднесенький, за турботу, життєву мудрість. Пам’ять про Тебе — завжди з нами. Вічного тобі життя у Царстві Небеснім та спокою Твоїй душі.

Сумуючі дружина, діти, внуки

15 вересня минає 40 сумних днів світлої пам’яті дорогого брата, дядька, люблячого батька, сина — Андрія Володимировича КОЗАЧУКА

Одна мить — і перестало битися серце. Жорстока смерть забрала Тебе від нас. Плаче серце і болить душа. Як Ти нам усім потрібний. Хай Твій спокій оберігають краплини роси та наші сльози. Спи спокійно, любий, ріднесенький наш, Ти заслужив Божого тепла і Царства Небесного.

Вічно сумуючі мати, діти, брат і сестра з сім’ями

16 вересня — 5 років, як немає з нами Галини Володимирівни ГОНЧАРУК

Ти у нашій пам’яті живеш, наче пісня солов’їна, ніколи з серця не підеш, бо ти для нас одна-єдина.

Сумуємо: чоловік, діти, онучка

15 вересня — 40 днів, як пішов у вічність люблячий чоловік, батько, дідусь, прадідусь, вірний, надійний товариш — Олександр Прохорович ОГОРОДНІК

Біль втрати не змити сльозами, скорботі немає кінця, любив ти життя, любив людей, жив для онуків і дітей. Пішов достойно в майбуття, тобі не буде забуття. Вічний спокій твоїй душі і Царство Небесне.Сумуючі дружина, син, невістки, онуки, правнучка, сім’я

Чуйкіних, Николаєнків, куми та всі рідні

19 серпня минає рік, як перестало битися серце любої донечки, сестри, племінниці — Олени Миколаївни САПЕГИ

Рветься на частини серце, болить душа і не віриться, що тебе вже немає серед нас. Життя втратило свої барви. Нехай свята земля береже твій вічний спокій. Царство тобі Небесне.

У скорботі мама, сестра, Саша, Діма, куми, родичі

15 вересня минає 5 років світлої пам’яті, як пішов з життя Григорій Карпович ПЕТРИШИН

Минає час і проходять роки, а біль, печаль та смуток ніяк не минають, і не стирається рана в наших серцях. Без тебе важко жити і самотньо в нашій хаті. Світла і вічна пам’ять про тебе залишиться назавжди. Царство тобі Небесне і спокій твоїй добрій душі.

Вічно сумуючі дружина, діти, онуки