Які новації передбачає медична реформа?

Добрий день, редакція газети «Звягель»! Нещодавно була ухвалена медична реформа. Що вона передбачає?

На запитання відповідає начальник юридичного відділу газети «Звягель» Геннадій ФРЕГЕР:
Ні для кого не секрет, що, так звана, безкоштовна медицина існує тільки на папері, і, потрапивши у лікарню, доводиться платити як за ліки, так і за послуги. Тому реформа медицини назріла вже давно, але чомусь постійно відкладалась.
Проект закону «Про державні фінансові гарантії надання медичних послуг та лікарських засобів» у першому читанні прийняли ще 8 червня.
Із того часу до проекту направлено 893 правки. Частина з них пропонувала суттєво змінити основні положення реформи (зокрема, положення про співоплату, міжнародні медичні протоколи, Національну службу здоров’я України).
І, нарешті, 19 жовтня Верховна Рада проголосувала за медичну реформу.
КЛЮЧОВІ МОМЕНТИ МЕДИЧНОЇ РЕФОРМИ
1. Оплата за послугу та договірні стосунки з медичними закладами.
Головна ідея реформи полягає у тому, щоб змінити систему, коли кошти спрямовувалися на підтримку мережі лікарень. Замість цього кошти виділятимуться на фінансування потреб пацієнтів.
Досі сума, що виділялася на конкретний заклад, залежала не від кількості хворих та їх потреб, а від фізичних розмірів лікарні (яку треба опалювати, ремонтувати тощо), числа працівників та головне — кількості ліжко-місць.
Тепер держава виділятиме кошти на кожного пацієнта. Фактично, це змушуватиме лікарів підвищувати кваліфікацію та конкурувати. Якщо у лікаря буде менше пацієнтів, то, відповідно, його зарплата буде меншою.
Із 2020 року фінансування медичних установ визначатиметься, згідно з переліком послуг, які гарантовано сплачуватиме держава.
Щоб отримувати медичні послуги, українцям потрібно обрати лікаря. Це можна зробити, незалежно від свого місця проживання, незалежно від того, де лікар працює — в поліклініці, приватній клініці чи має власну практику.
Лікаря слід обирати на свій розсуд. Залежно від того, наскільки ви задоволені його послугами (якістю, знаннями, уважністю, ввічливістю тощо) та зручністю.
Реформа первинної ланки запрацює в Україні з 1 січня 2018 року. Залежно від готовності областей, визначать і час початку приписної кампанії. Від того моменту кампанія триватиме постійно, але бажано зробити свій вибір якомога швидше, щоб ваше рішення вплинуло на обсяг фінансування відповідного лікаря.
За задумом МОЗ, сімейні лікарі становитимуть, так звану, первинну ланку. Якщо лікар не зможе зарадити вашій проблемі, — він повинен направити пацієнта на спеціалізовану ланку (окулісти, стоматологи, нефрологи, дерматологи тощо). На перших етапах медичної реформи до спеціалістів можна буде звертатися напряму, без направлення від лікаря.
Пацієнт і лікар підписуватимуть декларацію про обслуговування. Це буде швидкий і зручний для пацієнта процес. У документі вказуватимуть реквізити сторін: основні дані про пацієнта (ім’я, прізвище, дата народження, контактні дані, номер паспорту), про лікаря (ім’я, прізвище, інформація про освіту і кваліфікацію, контактні дані тощо), а також про заклад, де працює лікар, чи лікар із приватною практикою (код, інформація про ліцензію тощо).
Порядок надання медичної допомоги визначатиме обов’язки лікаря і те, яку саме первинну медичну допомогу гарантовано нададуть пацієнту і оплатять із бюджету.
Декларація про вибір лікаря пацієнтом буде підставою для отримання лікарем коштів за обслуговування пацієнта. Лікар не має права відмовитись, якщо кількість його пацієнтів менша за визначену норму (2000 пацієнтів).
2. Впровадження «програми державних медичних гарантій», тобто переліку медичних послуг та ліків, які оплачуватиме держава.
Цей перелік буде щорічно встановлюватися Кабміном і затверджуватися парламентом.
Наразі такого переліку ще немає. Для його складання МОЗ має зібрати інформацію з медзакладів для визначення вартості послуг і реальних потреб населення.
Пропонується впровадити три види медичних послуг: безкоштовні, платні та співоплата (коли держава частково сплачує). Та в остаточному варіанті закону, за який проголосувала Рада, від поняття «співоплати» довелося відмовитися.
Тож, залишилися лише повністю платні медичні послуги (червоний список) та повністю безкоштовні (зелений список).
БЕЗКОШТОВНІ ПОСЛУГИ
У гарантований пакет первинної медичної допомоги увійде така допомога сімейного лікаря: спостереження за станом здоров’я пацієнтів за допомогою різних досліджень, діагностики та лікування найбільш поширених хвороб, травм, отруєння, патологічних, фізіологічних (під час вагітності) станів;

• супроводження пацієнтів із хронічними захворюваннями;


• надання невідкладної допомоги;


• направлення пацієнта для надання йому вторинної (спеціалізованої) або третинної (високоспеціалізованої) меддопомоги;


• проведення профілактики: вакцинація, огляди та дослідження пацієнтів із груп ризику;


• надання консультацій.

Також пацієнти мають право на гематологічні дослідження (загальний аналіз крові з лейкоцитарною формулою), біохімічні й імунохімічні дослідження сироватки крові (глюкоза крові, загальний холестерин, аналізи сечі, загальний аналіз сечі), інструментальні методи дослідження (електрокардіограма (ЕКГ) у стані спокою, мікроскопія харкотиння), швидкі тести (швидкі тести на ВІЛ, вірусний гепатит, сифіліс).
Ліміту на ці послуги не буде. Тож, можна буде звертатися до лікаря за потреби.
ПЛАТНІ ПОСЛУГИ
Точний перелік платних послуг поки не оприлюднений. Зараз у нього входить лише естетична медицина.
Держава оплатить спостереження при вагітності, роботу чергової бригади, яка прийматиме пологи, стандартну палату, необхідні ліки і якщо є показання, — кесарів розтин.
Але якщо пацієнтка захоче іншого лікаря, кращу палату і зробити кесарів розтин без медичних показань, — тут держава оплачує тільки частину витрат.
ВПРОВАДЖЕННЯ СИСТЕМИ Е-HEALTH
Щоб вести достовірний підрахунок за послугами та рецептами, МОЗ впроваджує електронну систему охорони здоров’я (E-Health). На першому етапі система збиратиме статистичні дані про лікування пацієнтів, які будуть фіксувати надані їм послуги, що будуть оплачуватися з бюджету. Система повинна запрацювати з 1 квітня 2018 року.
У системі E-Health будуть дані про лікарів (освіта, досвід) та їх діяльність (наприклад, середня тривалість консультацій, частота відмов від цього лікаря серед пацієнтів, охоплення приписаного населення профілактичними процедурами, перевищення середніх показників призначення антибіотиків тощо). На основі цих об’єктивних параметрів згодом з’являться рейтинги лікарів та медичних практик, на які зможуть орієнтуватись пацієнти у своєму виборі.
Внесення інформації про пацієнта в електронну систему буде обов’язком медичної практики, в якій працює обраний пацієнтом сімейний лікар (центру ПМД, амбулаторії тощо).
У системі буде медична довідка кожного українського пацієнта, рецепти для лікування. Тож, за потреби, будь-який лікар зможе зрозуміти, що трапилося з людиною.
3. Створення Національної служби здоров’я України (НСЗУ) — замовника медичних послуг, незалежного від постачальників (лікарень, місцевої влади та МОЗ).
Це — центральний орган виконавчої влади, який замовлятиме послуги для пацієнтів, управлятиме бюджетом і його розподілом між медичними закладами. Щоправда, незалежність НСЗУ дещо руйнують положення про субвенцію на первинній ланці.
4. Оплата праці медиків
Лікар отримає свободу працевлаштування і зможе обирати: працювати як найманий працівник чи як приватний підприємець. Зарплатня медика залежатиме від кількості пацієнтів, яких він обслуговує.
Медику дозволено обслуговувати до 2000 пацієнтів (в окремих випадках можна більше).
Лікарям, які обслуговуватимуть вищевказану кількість пацієнтів, обіцяють зарплату близько 18 тисяч гривень, а медсестрам — 12 тисяч гривень.
У проекті бюджету 2018 року передбачені кошти на медичну реформу. Цьогоріч уряд заклав рекордну суму на фінансування сфери охорони здоров’я — 112,5 млрд. грн.
Обсяг коштів на програму медичних гарантій передбачений у розмірі не менше 5% ВВП.