Наркоманія: як боротися?

Наркоманія — захворювання, що призводить до тяжких порушень здоров’я, розпаду особистості, злочинів, каліцтва та смерті у молодому віці.
Залучення до наркотиків частіше виникає з цікавості. Багато людей не знають усіх страшних наслідків руйнуючої дії наркотиків на їх фізичне і психічне здоров’я та здоров’я нащадків.
Наркоманія розвивається стрімко. Навіть при одно-, дворазовому прийомі наркотиків може сформуватися хвороблива нездоланна пристрасть до них. Незабаром виникає і неминуча розплата — страждає не лише психіка, але й серцево-судинна та нервова системи, нирки, печінка та інші органи. Наслідок хвороби — тяжке каліцтво та передчасна смерть.
Мало кому з наркоманів вдається прожити більше 5-15 років від початку вживання наркотиків. Майже половина з них закінчують життя самогубством. У інших смерть настає на фоні розумової відсталості. Чим молодша людина — тим згубніша дія наркотиків на організм.
Особливу увагу батьків потребують діти у віці 10-18 років — вік, коли молоді люди частіше всього з цікавості вживають перший наркотик. У цей період батьків, педагогів, вихователів повинна насторожити зміна поведінки підлітка, його зовнішній вигляд, а саме:

• порушення емоційної сфери підлітка: добрий настрій змінюється засмученням, невдоволенням, дратівливістю, напруженістю;


• зміна ритму активності, зниження її у першій половині дня і зростання під вечір;


• зміна зовнішнього вигляду підлітка: різке схуднення у результаті відсутності апетиту та порушення сну, з характерною жовтизною та сухістю шкіри, а також слизових оболонок, руйнування і потемніння зубів та ясен;


• різке погіршення здоров’я, розлад у діяльності органів дихання, травлення, серцево-судинної системи, ураження печінки;


• характерний біль і ломка в суглобах та м’язах при відсутності наркотиків в організмі, зміна розмірів зіниць (від широкого до вузького);


• категорична відмова від візиту до лікаря;


• поява на шкірі поверхневих вен на тильних поверхнях кистей рук, стоп, в області передпліччя, ліктьового згину, на шиї та в інших місцях слідів ін’єкцій, а при систематичному введенні наркотиків у вену — запалення вен;


• поява нових друзів, від яких переймається досвід наркотизації;


• виникнення грошової проблеми, в результаті чого підліток розпродає улюблені речі, займається спекуляцією, в його лексиконі з`являється «жаргонна» мова;


• поява брехливості, відчуження, холодне ставлення до батьків та близьких, яке поступово переходить у ненависть, грубість, жорстокість, особливо, при розкритті такої таємниці, як вживання наркотиків;


• виявлення у квартирі незвичайних домішок до запахів тютюнового диму, забруднення посуду та м’ясорубки приготуванням наркотичної речовини, поява вдома шприців, різних лікарських речовин або інтерес до них.

Деякі батьки та педагоги через сором та острах, що дізнаються оточуючі, несвоєчасно звертаються за допомогою до лікаря-нарколога. Діють пасивно, а частіше за все, до певного часу, бездіють.
Практика показує, що батьки і педагоги не можуть справитися з підлітком, який почав вживати наркотики. Втрачається час, захоплення переростає у постійну наркоманію, з якою справитися набагато тяжче.
Боротися з цим явищем необхідно гуртом: батькам, педагогам, вихователям, лікарям. Лише організуючи жорстокий перехресний контроль за зайнятістю підлітків, їх інтересами, посилюючи індивідуальну виховну роботу, можна відволікти підлітків від компаній, підозрілих друзів.
Батьки, педагоги, вихователі, помітивши у поведінці підлітка зміни, які вказують на вживання наркотиків, повинні терміново проконсультуватися у лікаря-нарколога.