Міська влада запровадить «картку новоград-волинця», щоб захистити витрати з міського бюджету

Про це оголосив міський голова Віктор Весельський під час колегії, присвяченої створенню об’єднаних територіальних громад у Новоград-Волинському районі. Організатором відкритого спілкування між районною, міською владами та сільськими головами виступила районна рада. До діалогу запросили директора й фахівців Житомирського центру розвитку місцевого самоврядування та депутатів обласної ради від Новограда-Волинського і району.
Зустріч відбулася 30 жовтня, у малій залі Будинку рад, і зібрала аншлаг. У залі було спекотно у прямому й переносному сенсах. Бо процес добровільного об’єднання громад в Україні виходить на фінішну пряму, а на мапі Новоград-Волинського району досі перебуває добрячий шмат сільських рад, які так і не визначилися, у складі яких громад вони бачать своє майбутнє.
Нагадаємо, що, відповідно до курсу держави на децентралізацію й надання більших повноважень і можливостей місцевому самоврядуванню, в Новоград-Волинському районі вже створено чотири об’єднаних територіальних громади. Городницька і Чижівська — у минулому році. Піщівська і Брониківська — ще зовсім «молоді»: вибори голів та депутатів рад тут пройшли минулої неділі.
Піщівську громаду з центром в однойменному селі, що об’єднала Піщівську, Косенівську, Повчинську, Середньодеражнянську і Суховільську сільські ради, очолив Кравчук Павло Олександрович.
Брониківську громаду з центром у Романівці, до складу якої увійшли Брониківська, Барвинівська, Кам’яномайданська, Лебедівська, Новороманівська, Поліянівська, Тупалецька і Федорівська сільські ради, очолила Залевська Надія Федорівна.
Поряд із цим ще 19 сільських рад і місто Новоград-Волинський не завершили процес об’єднання. Або ж узагалі не беруть у ньому участі. Це, насамперед, стосується Броницькогутянської сільської ради (яка опинилася з усіх боків оточеною землями Городницької ОТГ, немов «на острові») та Несолонської сільської ради, яка територіально розташована біля Брониківської ОТГ, але не захотіла брати участі в об’єднанні. Для них у подальшому залишається не «об’єднання», а «приєднання» до суміжних ОТГ, — стверджують фахівці.
У деякій мірі в схожій ситуації — Наталівська сільрада, з одного боку від якої — Чижівська ОТГ, з іншого — формується Новоград-Волинська міська ОТГ у складі міста й сіл Майстрівської сільради. Тож, у вищезазначених трьох сільських рад варіантів небагато, оскільки закон передбачає об’єднання тільки з прилеглими адміністративно-територіальними одиницями.
Також перебувають у процесі (але поки що не зрозуміло, в якому) сільради у, так званому, Ярунському та Баранівському напрямках.
Тож, учасникам зібрання було про що поговорити. І подеколи ця розмова проходила на підвищених тонах.
Ключовим моментом при утворенні громади має стати її фінансова спроможність. Тобто, здатність за рахунок власних надходжень забезпечити надання пакету соціальних послуг для населення, утримання й розвиток інфраструктури тощо. Голова районної ради Дмитро Рудницький продемонстрував перспективний план, який свого часу розробили районні керманичі. «Нас найбільше турбувало, щоб місто не забрало багаті, прилеглі до нього, села, залишивши віддалені напризволяще», — зазначив голова райради.
Втім, утворення громад пішло не зовсім за цим сценарієм, і тепер, з інформації Рудницького, можливі Стриївська і Ярунська громади виглядають фінансово неспроможними. Стриївська матиме дефіцит бюджету понад 1,7 млн. гривень, Ярунська — близько 1,5 млн. грн.
Із такими цифрами категорично не погодилися сільські голови, які твердо мають намір утворити Стриївську ОТГ. Зокрема, Киківський сільський голова Юрій Процюк зауважив, що їхні бухгалтерські розрахунки не співпадають із висновками, які на всіх нарадах озвучує керівництво РДА і районної ради.
«Ми вже вам недовіряємо», — резюмував Юрій Процюк, навівши приклад із спроможністю Брониківської ОТГ. Мовляв, спочатку називалися цифри із від’ємним балансом (мінус 1,1 млн. грн.), а тоді раптом через місяць — вирахували, що ця громада буде в плюсах, та ще й понад 5 млн. грн.
За висновками сільських голів, що прагнуть утворити Стриївську ОТГ, така громада буде спроможною. На що голова районної ради Дмитро Рудницький запропонував бухгалтерам сільрад і апарату району зібратися разом і з’ясувати, у кого помилка.
Позицію сільських громад, так званого, «ярунського напрямку» озвучив сільський голова с.Орепи Сергій Романюк. За його словами, більшість населення не хоче утворювати громаду з центром у Яруні, бо до нього навіть немає нормальної дороги. Натомість дорога є до міста, і значна частина людей із сіл працює у місті. Тож, було б добре об’єднуватися з Новоградом. Утім, лише, якщо керівництво міста ініціюватиме цей процес і (як уже додав після наради) «якщо процес утворення громади завершиться виборами».
«Ми у місті діємо у правовому полі і відкриті для діалогу з усіма зацікавленими», — зауважив міський голова Віктор Весельський.
Наразі Новоград перебуває на шляху утворення ОТГ із Майстрівською сільською радою. Відповідно до процедури, відбулася необхідна кількість громадських слухань і на сесіях ухвалили позитивні рішення. Спільна робоча група опрацьовує питання подальшої співпраці у громаді. Очікується, що наступний крок відбудеться вже 9 листопада на сесії міської ради.
«Ми працюємо у правовому полі, — повторив міський голова. — Але відпрацьовуємо питання захисту видатків із міського бюджету. Ми також маємо рахувати кошти, тому впровадимо «картку новоград-волинця». Якою буде ця «картка» і що вона й кому гарантуватиме безкоштовно, а кому — дозволятиме лише за гроші, — наразі конкретики немає. Судячи з виступів місцевих посадовців, конкретика з’явиться, коли процес формування ОТГ завершиться і порушаться питання співпраці й співфінансування об’єктів спільної власності.
Субвенції з Держбюджету — не вічні, потрібно думати про розвиток власними силами, — такий мотив зібрання. Водночас вкотре звучали питання про можливі зміни в оподаткуванні, величинах земельних наділів (присадибних ділянок та ділянок для ведення сільського господарства) у разі, коли села утворять ОТГ із містом. Було наголошено, що при об’єднанні статус населених пунктів не змінюється: село залишається селом, місто — містом. Тож, відповідно до положень нині діючого законодавства, нічого не зміниться. А які можливі новації народяться у Верховній Раді, — тут, на місцях, не прогнозують.
Насамкінець трішки статистики. Новоград-Волинський — поки що єдине місто обласного підпорядкування в Житомирській області, яке пішло на утворення ОТГ. До початку адмінреформи Житомирщина налічувала 631 раду: 12 міських, 40 селищних і 579 сільських. Станом на сьогодні 336 рад об’єдналися в 45 ОТГ, що охопило 58% території області (у розрізі населення — 441 тисяча або 35,4% від загальної кількості). У 2015 році було утворено 10 ОТГ, у 2016-му — 22, у 2017-му — 13 (плюс ще 4 випадки приєднання до вже існуючих ОТГ). Таким чином Житомирщина посідає перше місце в загальному рейтингу областей у питаннях створення ОТГ. До уваги бралися такі фактори, як кількість населення, відсоток території, спроможність громад. Тепер, на завершальному етапі, потрібно переходити від кількості до якості, — резюмували фахівці Житомирського центру розвитку місцевого самоврядування.