Я ЗНАЮ, ЯК БУТИ ЩАСЛИВОЮ

І цим знанням поділюся з вами. Дехто, можливо, лише іронічно-зверхньо всміхнеться. Але минуть роки, й скептики, не створивши сім’ї, зруйнувавши власне щастя, у гіркій самоті дивуватимуться: чому так сталось? І, може, аж тоді зрозуміють, що кожен з них просто не відбувсь. Як людина, як жінка. Бо свого головного призначення на цій землі — обдаровувати інших — не здійснив. Тим, чим від самого народження так щедро наділила нас, жінок, природа. Перерахую ці дари.
Найперший з них — ЛЮБОВ. До світу. До всього живого. Безперечно, й до себе. Та найбільше — до близьких та рідних. До свого обранця. До дітей. До батьків, які з плином часу, старіючи, стають подібними до тих же малят. До всіх, хто дуже любить нас. Чи, може, й не дуже. Любити перших легко. Других — важче. Проте, якщо ви здатні щиро вболівати, приміром, за свекруху, чия правота вам здається сумнівною, то ви гідні поваги. Уклін вам, мудра жінко.
Дар другий — ТЕРПЛЯЧІСТЬ. Без нього нам ніколи не перебороти всі ті труднощі і проблеми, які лягають на жіночі плечі і супроводжують нас протягом усього життя.
Іще один дар — ВИХОВАТЕЛЬСЬКИЙ. Стосовно дітей і дорослих. Хіба не жінка-берегиня передає дітям і онукам народні звичаї, основи моралі, сімейні обряди? Долучає до рідної мови, культури. І тим самим формує нову особистість. Не мною мовлено: хто не страждав, той і не жив. Наймудріші шукають утіхи в неземному. Проте, як Матір божа на небі, так і матір людська на землі, завжди готова висушити сльози гірких утрат, як дитячих, наївних, так і дорослих, часто справді непоправимих. Зрозуміти, втішити, пожаліти, вселити надію. У цьому плані сестра й подруга, наречена й дружина — завжди Матір, наділена даром РОЗРАДИ.
Дар ЗАГОЮВАННЯ ран тілесних та душевних. Розбиті синові коліна, нездужання дорослої дочки, чоловікова депресія — це все турботи жінки. То має знати не лише основи медицини (для надання долікарської допомоги), а й те, що іноді звичайний чай із м’ятою та медом, чи просто ніжний дотик до чола зцілюють краще за ліки.
І якщо це правда, що краса врятує світ (хоча мені здається, що все-таки — кохання), то свій одвічний дар КРАСИ — жінка має особливо плекати й шанувати. Але красива зовнішність — ніщо, коли в очах, як і в душі, немає доброти, співчуття.

Ці істини, як світ старі. Але нестаріючі. Прості й водночас складні. Бо їхня простота оманлива. Як простота десяти заповідей Божих. Чи є на світі той, хто хоч одну з них не порушив?
Отож, якщо свої дари (принаймні ті, що названі) ви понесете в світ, то вам нема ціни.