Міська і районна влада проти будівництва будь-яких дамб на Случі. Чи погодяться із цим у Гульську?

Підсумком засідання спільної комісії за участю депутатів районної і міської рад, представників виконавчих органів міської влади та РДА стало рішення про підписання меморандуму між міською громадою і громадами району щодо недопущення будівництва дамб і ГЕС на річці Случ.
Особливо гостро це питання постало після того, як у Гульську домовилися з норвезьким інвестором про будівництво міні-ГЕС (детальніше про це йшлося у «Звягелі» №17 від 27 квітня 2018 року). Про загрозливі наслідки від такого будівництва говорить як начальник міського Водоканалу Алла Левицька, так і незалежні експерти. Зокрема, професор кафедри гідротехнічного будівництва та гідравліки НУВГП Д.В.Стефанишин.
«Саме ті греблі і водосховища, що вже споруджені вище за течією в руслі р.Случ та на її притоках, є однією з причин маловоддя в межах Новограда-Волинського. Крім цього, будівництво нової греблі в с.Гульськ може спричинити певні незручності й для жителів Гульська, про що їх, мабуть, не попередили. Наприклад, проблеми з рівнями води в колодязях, зневоднення і осуходолення заплави. Більшою ж загрозою від таких руслових змін слід вважати відкладення продуктів розмиву, який матиме місце на ділянці за греблею у Гульську, в Новоград-Волинському водосховищі, яке в результаті почне інтенсивніше замулюватися і втрачати корисну ємкість», — переконаний професор.
«Якщо ми допустимо будівництво цієї греблі, то нам доведеться перенести водозабір у Гульськ. А це — мільйони доларів», — стверджує начальник Водоканалу Алла Левицька.
Під сумнів поставили і фінансову вигоду для гульської громади. Власне, міні-ГЕС, де все буде автоматизовано, це — декілька працівників. Тож, бюджет села отримає незначні надходження у вигляді ПДФО.
Попри те, що річка не може належати одній громаді, а є природним ресурсом державного значення, від якого залежить існування багатьох населених пунктів, рішення міста і району мають для гульської громади рекомендаційний характер. Тож, було вирішено домовлятися. До прикладу, перший заступник міського голови Сергій Колотов сказав, що в місто зверталися інвестори з чотирма пропозиціями щодо будування греблі. Але отримали відмову, щоб не зашкодити руслу Случі.
Закріпити ці домовленості має меморандум про недопущення будівництва дамб і гідроелектростанцій на р.Случ. Із пропозицією його підписати керівники міської і районної влади, депутати обох рад планують невдовзі вирушити на зустріч із Гульською громадою і сільським головою Ларисою Добровольською.
«У 2018 році лабораторно досліджено 28 проб води з поверхневих водойм, із них 21 проба — з річки Случ. Не відповідала гігієнічним вимогам вода за мікробіологічними показниками:

• в місці водозабору — 70 тис. куо/куб. дм при допустимому — не більше 10 тис.;


• в районі міського пляжу — двічі (70 тис. куо/куб. дм і 13 тис. куо/куб. дм);


• в районі ПАТ «Біоветфарм» (внаслідок аварійної ситуації на каналізаційному колекторі) — 240 тис. куо/куб. дм та 24 тис. куо/куб. дм);


• нижче м.Новоград-Волинський (в районі міських очисних споруд) — 24 тис. куо/куб. дм та 70 тис. куо/куб. дм);


• у с.Чижівка (в районі паперової фабрики) — 70 тис. куо/куб. дм;


• нижче смт.Городниця — 240 тис. куо/куб. дм» — це вже інформація, яку озвучив начальник Новоград-Волинського районного управління ГУ Держпродспоживслужби в Житомирській області Олександр Коваль.

Поряд із цим головним джерелом забруднення р. Случ упродовж останніх років є промислові скиди Понінківської картонно-паперової фабрики. Очевидці кажуть, що викиди в річку відбуваються, як правило, напередодні вихідних, у п’ятницю ввечері, коли санстанція й інші контролюючі органи не можуть оперативно взяти проби на дослідження.
Екологічна катастрофа розвивається вже декілька років, списано сотні листів і звернень, у тому числі — від народного депутата Володимира Литвина, але дієвої реакції з боку керівництва фабрики немає.
Нещодавній скид забруднюючих речовин у р.Хомора — притоку Случі — відбувся 11 травня. Активісти мають відеодокази. Тож, радник міського голови Віктор Бусленко запропонував учасникам комісії діяти більш радикально — блокувати роботу фабрики та під’їзні шляхи до неї, оскільки багаторічне листування ефекту не дає.
«Ні міська, ні районна влада не мають права організовувати пікети. Але ми можемо підтримати ініціативу», — зауважив на це голова районної ради Дмитро Рудницький.
Депутат міської ради Андрій Рассадін запропонував створити мобільні робочі групи за участю громадськості, які здійснюватимуть контроль за роботою фабрики.
Як висновок, було схвалено пропозицію про створення діючого штабу для протидії забрудненню річок Хомора і Случ.