«Куди йти спеціалісту з вищою освітою і десятирічним стажем?»

ОСВІТЯНИ, ЯКИХ ЗАЛИШАТЬ БЕЗ РОБОТИ РІШЕННЯМ ВИКОНКОМУ, ЛЕДВЕ НЕ ПЛАЧУТЬ…
13 червня на засіданні виконавчого комітету міської ради має всі шанси бути ухваленим рішення «Про оптимізацію видатків у закладах загальної середньої освіти міста», яким передбачено скорочення 18,5 посад. Ще 14,25 посад підпадуть під скорочення, якщо буде ухвалено інше рішення виконкому — «Про автономізацію бухгалтерського обліку в закладах освіти міста».
Для когось цифри — лише статистика, для декого — принизлива перспектива безробіття. Особливо, якщо під скорочення потрапляє мати-одиначка із двома дітьми…
ВЛАДА КАЖЕ, ЩО ВИКОНУЄ НОВИЙ ЗАКОН
…У «Звягелі» №21 від 25 травня 2018 року, в матеріалі «В управлінні освіти запевняють, що діють у межах закону і педагогів не скорочуватимуть», були надруковані пояснення управління освіти і науки міської ради. Зокрема, начальник управління Тетяна Ващук розповіла, що міська влада керується новим законом про освіту, в якому немає такого поняття як заклади нового типу. У розрізі Новограда-Волинського це — гімназія, колегіум, спеціалізована школа №4. Тобто, елітних шкіл бути не повинно, кожна школа має забезпечувати рівні умови для учнів.
«У Новограді-Волинському діяло три заклади нового типу — СШ №4, гімназія і колегіум. Оскільки це були заклади нового типу, то, коли вони створювалися, у них було додатково, понад норму, рішенням виконавчого комітету Новоград-Волинської міської ради багато чого введено і запроваджено. Зрозуміло, що це вже не є рівними умовами з іншими закладами освіти. На той час вирішили, що додаткові посади необхідні. Це — акомпаніатори, велика кількість керівників гуртків, додатковий, у порівнянні з типовими штатами, заступник директора для закладу нового типу. Акомпаніатори були в гімназії й колегіумі. У типових штатах такої посади немає. Так само — додаткового заступника директора. Тому ці посади підлягають скороченню», — пояснила Тетяна Ващук.
Під оптимізацію (тобто, скорочення) також підпадають бухгалтери централізованої бухгалтерії та окремі працівники шкільних кухонь, оскільки з 1 вересня 2018 року усі заклади загальної середньої освіти будуть переведені на харчування приватними підприємцями.
Крім необхідності виконання нового закону, на такі кроки міську владу штовхає недостатність державної субвенції, призначеної на фінансування шкіл. Іншими словами, станом на сьогодні не вистачає коштів на зарплату освітянам до кінця року. Тож, у Будинку рад планують зекономити, скасувавши в окремих навчальних закладах «зайві» посади.
«СКЛАДАЄТЬСЯ ВРАЖЕННЯ, ЩО ХТОСЬ ДОБИВАЄТЬСЯ НЕДОВІРИ ОСВІТЯН ДО МІСЬКОЇ ВЛАДИ»
Свою точку зору щодо змін, які нависли над галуззю освіти міста, висловив у соцмережі Фейсбук директор гімназії Юрій Рошка. Щойно його допис з’явився в Інтернеті, він зателефонував газеті «Звягель» і запропонував розмістити його ще й на сторінках газети:
«Чи є у даному проекті рішення вибір варіантів оптимізації? І хто вирішив, що даний варіант є найкращим? Відповідь очевидна: вибору немає, рішення одноосібне. Замість найкращого варіанту — вибір за скороченням. Як на мене, то це підміна понять.
Чому заклади загальної середньої освіти міста потрібно оптимізувати? (Правильно буде — скоротити.) Тому що не вистачає заробітної плати школам на 1,2 місяці. А чому не вистачає? А тому, що Київ за новою формулою надання субвенції недодав 12 мільйонів гривень. Дана формула дійсно не враховує поділ класів на групи при вивченні окремих предметів, не профінансоване індивідуальне навчання, інклюзія та низка іншого. Але при чому тут додаткові ставки, які фінансувалися з міського бюджету? Чи, можливо, вони не фінансувалися з міського бюджету? До речі, за останні 12 років забезпечення шкіл міста зарплатою до кінця поточного року було лише двічі. Решта років завжди була дотація. Цього разу не буде?
А що це за посади, які потрібно скоротити? Це — додаткові посади, які були введенні рішенням виконкому Новоград-Волинської міської ради для розвитку і розширення можливостей дітей міста здобувати якісну освіту, розвивати власні таланти і здібності.
Вперше таке історичне рішення виконавчого комітету було прийнято 9 жовтня 1991 року (№402 від 09.10.1991 р.) у переддень відкриття однієї з перших міських гімназій у Житомирській області. Згодом за таким зразком прийнято рішення щодо новозбудованого колегіуму. Далі приймались міські освітянські програми, і під них вводилися посади.
Місто та його влада вважали своїм обов’язком піклуватися про своє майбутнє, плекати його, забирати дітей із вулиці та розвивати здібності. І це дало не лише сходи, а й плоди, результати. Назву лише один приклад. Якби в 1991 році не було введено урок хореографії в гімназії, то сьогодні місто не мало б таку кількість хореографічних колективів.
У ті часи ми були значно бідніші, але ентузіазм і мрії щодо розбудови власної держави, міста вселяв оптимізм. Освітяни роками не отримували не лише пристойних зарплат, а й платні взагалі. (Лише товаром — бартером). Були часи, коли позашкілля взагалі не фінансувалось, але їх не скорочували, перекидаючи кошти зі шкіл. Іншими словами: шукали вихід, оптимальний вихід, вихід із найменшими втратами.
Програма розвитку освіти була затверджена у 2016 році (від 21.07.2016 року №115) нинішньою каденцією депутатів і розрахована на п’ять років — до 2020 року. Жодного пункту щодо оптимізації шляхом скорочення у програмі немає, навпаки — ефективний розвиток, підвищення якості, впровадження стратегічних цілей… Дана програма являє собою комплекс взаємопов’язаних проектів із визначенням шляхів реалізації та джерел фінансування. От і виходить, що проект рішення виконавчого комітету суперечить програмі розвитку міста, прийнятій депутатами. То хто в домі господар?
Про втрати та ризики. Ризик перший. Це — втрата професійних кадрів, яких і так складно знайти.
Ризик другий. Це не лише 18,5 ставок і посад, і люди, які втрачають засоби для існування. Якщо помножити на кількість вихованців та на кількість занять, то отримаємо зростаючу геометричну прогресію кроків не назустріч людям, а від людей.
Ризик третій. Якість освіти, результативність, перемоги в різних видах освітньої діяльності виводили освіту Новограда-Волинського на найвищі сходинки в Житомирській області. Чи буде це й надалі? Є сумніви і небезпідставні.
Чи вирішує це скорочення проблеми фінансування? Ні, не вирішує. Бо поділ на групи потрібно фінансувати, класи в школах не завжди матимуть 20-25 учнів. Дітей у місті більше, чим є, не народжується. І за новою формулою фінансування субвенція більшою не буде. Бюджет розвитку міста завжди більше передбачав дофінансування освіти, тим паче, що це не тільки не забороняється, а й передбачено законодавчо.
Ви можете в таке повірити, що всі школи матимуть рівні умови для навчання школярів?! Я особисто — ні. Від того, що це задекларовано в новому Законі України «Про освіту», школи не зміняться. Не зміняться, бо на це треба час, фінансування, кадри, можливості та велике бажання. Поняття елітності — це не лише нові типові якісні будівлі (хоча це — один із ключових факторів) і багато грошей. Як на мене, то це, в першу чергу, можливості. Можливості педагогічного колективу, дітей та їх батьків, і вони водночасі не з’являються. Вони формуються. Елітність напрацьовується роками, нові сорти виводяться десятиліттями. Це — і авторитет, і довіра, і результати роботи на виході навчання зі школи.
Потрібно не знижувати і відбирати у краще розвинених і організованих (у силу об’єктивних причин) елітних шкіл, а підтягувати до рівня кращих. До речі, саме так і відбувається в останні десятиліття зі школами міста. Переконаний, що саме завдяки появі в 1991 році однієї з перших гімназії в Житомирській області, яка увібрала в собі весь передовий досвід, у 1994 році, завдяки вимогам керівництва Радянського Союзу при виведенні радянських військ, які базувалися у Німеччині, школа №11 трансформувалась у 2003 році в колегіум. Усі інші школи також розвивалися і становлять потужні осередки середньої освіти в місті. Це — не просто красиві назви та слова, це — титанічна праця педагогічних колективів, які зібрали все найкраще, прогресивне і впроваджували, прищеплювали, плекали, леліяли… Міська рада, в свою чергу, забезпечувала фінансуванням наведені потреби.
Звісно, приймати таке рішення політично невигідно, безперспективно. Адже це кардинально змінює вектор взаємовідносин. Скажу відверто, я голосував за цю владу. Два роки освітяни отримували 100% винагороди, були введені додаткові посади, було безкоштовне харчування учнів 1-4 класів, повернуто стипендії міського голови, почали, але не дофінансували Школу обдарованої дитини (із 50% скоротили до 35% від посадового окладу). Складається враження, що хтось навмисне підставляє керівництво міста і дуже хоче відвернути стрілку довіри освітян до міської влади.
Переконаний, що кожен заклад середньої освіти може запропонувати власні шляхи вирішення проблеми. До таких можна віднести наступні: не заповнювати існуючі і можливі вакансії; поділ класів, груп; робота ГПД; заходи з економії енергоносіїв; переформатування харчування.
І, звісно, велике прохання зберегти надбання освіти міста, виділивши додаткові кошти на заклади загальної середньої освіти».
ІЗ ДИПЛОМАМИ МІЖНАРОДНИХ КОНКУРСІВ — НА «БІРЖУ»?
«Куди йти спеціалісту з вищою освітою і десятирічним стажем роботи у гімназії?» — таке питання до міської влади просить озвучити на сторінках газети керівник вокального гуртка. Вона — одна з тих, хто за підсумками оптимізації невдовзі поповнить лави безробітних. Мовляв, їй кажуть, що зможе працевлаштуватися у Школі мистецтв чи ПДМ. «Але ж там є свої працівники. Чи там мені не треба буде зарплату платити?» — зауважує освітянка.
«Куди йти обдарованим дітям?» — звучать запитання на зустрічі з колективом гімназії. На підтвердження необхідності збереження посад акомпаніатора, хормейстера, хореографа та інших гуртківців показують дипломи, що свідчать про перемоги на міжнародних, всеукраїнських і обласних конкурсах.
80 додаткових годин, куди входило поглиблене вивчення математики, англійської мови, спецкурси і факультативи, що дозволяло учням гімназії бути конкурентоспроможними як на предметних олімпіадах, так і після випуску, будуть скорочені. Якщо, звісно, за це проголосують члени виконавчого комітету міської ради 13 червня.
У гімназії усвідомлюють, що часу мало, тому готують колективне звернення до міської влади з проханням недопустити скорочення посад і годин. Водночас зізнаються, що вже недовіряють владі. Коли свого часу йшов тиск на директора гімназії, і колектив разом із батьками підтримав керівника і прийшов на прийом до Віктора Весельського, то у виконкомі сказали, що очільник міста у відрядженні. А він, за інформацією освітян, був у своєму кабінеті, проте з якихось причин уникав зустрічі.
Коли цей матеріал уже був готовий до друку, зателефонував директор гімназії Юрій Рошка. Попросив дописати P.S. За його словами, на засіданні директорів шкіл, що відбулося цього тижня, відкрилася інформація, що кошти освітянської субвенції, яких, як стверджують у владі, не вистачає до кінця року, знаходяться на депозиті. Добре це чи погано, і кому дістануться відсотки?