Справа їх життя

Численні звіти, невідправлені або загублені документи, переплутані прізвища, постійна «запарка», коли сердитий черговий парку разом із начальником КТП не випускають техніку за межі військової частини, чекаючи, поки водії не нададуть правильно оформлені документи, які, в свою чергу, технічна частина має надрукувати на старенькому, тільки відремонтованому єдиному комп’ютері, а до виконання завдань залишаються лічені хвилини…


Мабуть, не секрет, що з такими та подібними проблемами стикалися військовослужбовці різних підрозділів, а особливо тих, які були тільки сформовані в період військової агресії Росії.
Сидячи на кухні, кожен другий українець може уявити себе Головнокомандуючим, наспівуючи «Воїнів світла». А от про документообіг Збройних Сил знають далеко не всі експерти. Зараз дуже важко знайти спеціалістів у ЗСУ саме в цій галузі. Між тим, чимало «зради» розганяється соцмережами саме через хаос із документами.
Але в окремому батальйоні матеріального забезпечення, розташованому в Новограді-Волинському, командир, підполковник Віктор Миколайович Синиця таку проблему вирішив, запросивши працювати в технічну частину досвідчених спеціалістів: полковника запасу Миколу Євгенійовича Фадєєва та сержанта запасу Віру Миколаївну Романчук.
Досвід та професіоналізм М.Є.Фадєєва покращив документообіг та циркуляцію наказів технічної частини. З’явились уніфікація та стандарти якісного електронного документообігу.
Завдяки старанності, вимогливості до себе та інших військовослужбовців, злагодженій та професійній роботі В.М.Романчук, грамотно налагоджено збір, обробку та облік необхідних даних, що покращило якість виконання завдань технічної частини батальйону.
Військова справа для Миколи Євгенійовича та Віри Миколаївни стала справою їх життя.