Перезавантаження економіки неможливе без створення нових робочих місць та зниження податків

За підсумками 2017 року, Україна опинилася у списку країн, чия економіка демонструє неухильний регрес. Про це свідчать дані, озвучені під час Всесвітнього економічного форуму в Давосі. Фахівці склали рейтинг країн з економіками, що розвиваються. Лідерами виявилися Литва, Азербайджан, Угорщина, Польща та Румунія. Україна ж у ньому знаходиться на 47-му рядку — між Гватемалою і Гондурасом... І, судячи з того, як у нас «буксують», так звані, «реформи», становище тільки погіршуватиметьсь. Як вивести країну з економічної кризи, — про це розмовляємо з головою Новоград-Волинської міської організації політичної партії «Основа» Геннадієм ФРЕГЕРОМ.
— Як ви вже зазначали раніше, партією «Основа» розроблена Програма стрімкого розвитку України. Чи може дана Програма запропонувати конкретні кроки з оздоровлення економіки?
— Програма стрімкого розвитку — це наш, партії «Основа», план найближчих дій після перезавантаження системи влади в країні. Ця Програма підготовлена на підставі Доктрини «Україна 2030», яка розроблена п’ятьма провідними університетами країни за участю і бізнес-спільноти, і громадських активістів. Вона складається з 10 основних пунктів. Перший і головний з яких — створення нових робочих місць.
Питання економічної міграції є найгострішим питанням для України, яке загрожує втратою не тільки «робочих рук» та «вимиванням мізків», а також втратою підприємницького класу, втратою середнього класу.
Поліпшити ситуацію може тільки стрімкий економічний розвиток та створення нових робочих місць — як у традиційних галузях, так і в нових. Для цього потрібні інвестиції та кредити.
Держава володіє основними банківськими активами в Україні. Вона може дати бізнесу тривалі й дешеві кредити.
Такий механізм держпідтримки застосовували в багатьох країнах.
Без банківського кредитування і державної політики щодо зниження кредитних ставок розвиток нових галузей неможливий.
— Як вирішити проблему відтоку молоді та кваліфікованих кадрів при тому, що влада не робить нічого для вирішення ситуації?
— Навіть за офіційними даними, з України тільки в 2017 році виїхало понад 1 мільйон українців. А скільки ще молодих людей пакують валізи? Їдуть і інженери, й інші кваліфіковані фахівці, і прості робітники. Особливо боляче, що їде молодь — наше майбутнє.
Як зупинити цей відтік? Тільки надавши цим людям, тим, хто їде, перспективу життя в Україні. Гідне життя — з роботою, конкурентоспроможною зарплатою і можливостями для самореалізації. Щоб не було сенсу їхати.
— Мільйони українців сьогодні марно шукають роботу, залишають країну в пошуках заробітків. Наскільки реальними є обіцянки вашої партії створити два мільйони робочих місць?
— Два мільйони — обгрунтована цифра. Згадайте роки виведення американської економіки з рецесії за часів президентства Обами. Він надав тоді рекордні 22,3 млн. вакансій (за 2010-2016 роки). У середньому виходить майже 3,2 млн. робочих місць за кожен рік реформ. Іншими словами, Обама при виведенні США з рецесії забезпечив роботою в середньому кожного 7-го економічно активного американця.
— А що українці отримають, у разі реалізації вашої Програми?
— Ми зобов’язуємося створювати нові робочі місця з розрахунку одна додаткова вакансія на кожні 9 економічно активних українців. І зробимо це за рахунок відновлення злочинно закритих в останні роки ефективних виробництв, а також — завдяки розширенню і створенню перспективних нових. Яскравий приклад у цьому відношенні продемонструвала Південна Корея. За два покоління вона пройшла шлях від відсталої аграрної країни, якою Україна по суті вже стала, до одного зі світових індустріальних лідерів, впевнено закріпившись у Великій економічній двадцятці.
Хочеться відзначити, що за показником ВВП на душу населення Україна перетворилася в найбіднішу країну Європи. Темпи зростання (2,4-2,5%%) протягом 2016-2017 років залишаються нижче світового показника. А за рекомендаціями ООН для країн, що розвиваються, необхідно збільшення щорічного ВВП на душу населення не менше 7%. Тобто, Україні, щоб розрахуватися з боргами, треба рости не менше 6% на рік, але ніяк не 2,5%. Однак, останні чотири роки показали, що необхідних темпів економічного розвитку країна не може досягти через численні помилки в проведенні реформ і загрозливу структурну деформацію економіки. Основна помилка полягає в тому, що замість прийняття і реалізації власної моделі економічного зростання, заснованої на зростанні інвестицій у капітал, розвитку інновацій та експорті доданої вартості, робиться ставка на іноземну кредитну підтримку, яка примушує до економічної політики деіндустріалізації, експорту сировинних товарів і робочої сили.
— Що передбачає Програма стрімкого розвитку у податковій сфері?
— Ми пропонуємо одночасне зниження прибуткового податку (ПДФО) із 18% до 10% і ЄСВ — із 22% до 15%, що дозволить кожному працюючому отримувати на руки додатково від декількох сотень до декількох тисяч гривень. Податок на прибуток буде замінений податком на виведений капітал. ПДВ буде знижено на 6%. Роботодавцю стане вигідно платити офіційні зарплати.
Однією з причин, чому Україна не може вийти на високі темпи економічного зростання, є високе податкове навантаження на економіку. Рівень витрат бюджету разом із витратами державних соціальних фондів у ВВП продовжує збільшуватися. У 2018 році він очікується на рівні 44,4%, що перевищує рівень 2017 роки (43,6%). Це вище, ніж у Словаччині, Польщі, Чехії, Німеччині.
Високе фіскальне навантаження веде до тінізації економіки. Тільки за офіційними даними Мінекономрозвитку, загальний рівень тіньової економіки становить 33% від офіційного ВВП.
А за деякими експертними оцінками цей показник досягає 50%. Для порівняння: у розвинених країнах (США, Нідерланди, Японія, Швейцарія, Сінгапур) рівень тіньової економіки коливається в межах 7-15% ВВП.
Ініціативи щодо зниження податків — важливі для зменшення фіскального навантаження на економіку. Вони можуть сприяти скороченню тіньової економіки і збільшенню виробництва.
Можливі ж втрати бюджету внаслідок зниження податків необхідно компенсувати скороченням необгрунтованих витрат Держбюджету — в міру того, як економіка почне зростати внаслідок зменшення податкового навантаження на неї.