Поминання 30/2018

2 серпня минає рік, як пішов з життя Володимир Васильович ВОЛИНЕЦЬ

10.06.1944-2.08.2017

А серце не вірить, душа не сприймає, що серед живих тебе вже немає. Хто знав, — згадайте, хто пам’ятає, — пом’яніть добрим словом.

Сумуючі дружина, діти, онуки

27 липня — 10 років, як пішов із життя найдорожчий чоловік і батько — Віталій Володимирович БЕСШАПОШНІКОВ

1965-2008

Ти не помер — тебе не стало, та в серці житимеш завжди. У цьому світі був так мало, та залишив навік сліди. Минає час, але ти вічно житимеш в наших серцях і думках.

Сумуємо, любимо, пам’ятаємо тебе тільки найкращими спогадами. Всіх, хто знав і пам’ятає, — згадайте та пом’яніть.

Дружина, син та донька

...Вона посміхнулась, красива і сива, як доля, змахнула рукою — злетіли увись рушники.

«Лишайтесь щасливі» — і стала замисленим полем, на цілу планету, на всі покоління й віки...

31 липня минуло 8 років світлої пам’яті нашої мами — Людмили Мартинівни ЛЯСОЦЬКОЇ

Ніколи нам не забути той страшний день і ту страшну хвилину, коли підступна смерть вирвала тебе від нас, коли перестало битися твоє серденько. Ти пішла у інший світ, звідки вже немає вороття. Хай сонечко зігріває твою останню домівку, хай м’якою і теплою буде тобі земля, хай добрі янголи охороняють твій спокій. Царство Небесне, наша дорога, рідна і незабутня. У цей скорботний день, хто її знав, пом’яніть тихим словом.

Любляча донька з сім’єю, рідні

28 липня — 40 днів гіркої розлуки з рідною, дорогою людиною, 40 скорботних днів нестерпного болю з тієї страшної хвилини, як перестало битися серце нашої рідної, дорогої — Зої Володимирівни МАРТИНЮК, назавжди залишивши в наших серцях біль, смуток, журбу і сльози.

Скільки добра вона робила ближнім та знайомим! Як її любили, цінували за життя! Царство Небесне і вічний спокій твоїй добрій душі. Пом’яніть, хто її знав. Згадайте у тихій молитві.

У глибокій скорботі чоловік, дві доньки, зяті, онуки

28 липня минає рік світлої пам’яті Ганни Назарівни КОРОБЧЕНКО

Вічна пам’ять, Царство Небесне, дорога наша. Пам’ятаємо, сумуємо.

Чоловік, діти, онуки

27 липня — 9 днів, як пішла з життя Ганна Григорівна ФРАНЧУК із с.Ярунь

Пройдуть роки, спливе туман за обрій, зоря у небі знов зійде. Та не загоїться ніколи та рана, серця біль, тяжка розлука! Ти, рідненька, пішла з життя, смерть постукала тихо у двері, та ніхто і гадки не мав, що відчиняться тихо двері. Чорна свічка, сумне буття, білий янгол вмить став чорним. Той вогонь, що лишився в серці, ми запалимо тепер у вічність. З нами будеш ти до кінця життя. Бо лишилася ти в нашому серці!

Сумуємо, твої рідні із села Ярунь

29 липня минає 9 днів, як пішла у вічність наша дорога мама, бабуся та теща — Ніна Олександрівна ГРИЦЕНКО

Хай ангел Господній хранить твою душу, хай Царство Небесне Господь тобі дасть.

З глибоким сумом рідні

17 липня минуло 4 роки, як пішла у вічність дорога наша мати, бабуся — Ірина Миколаївна БУЦУКІНА, а 6 грудня 2015 року за мамою пішов тато — Анатолій Семенович БУЦУКІН

Таких, як ви, не забувають, таких лиш вічно пам’ятають!

З глибоким сумом рідні, близькі, друзі, колеги...

25 липня — 10 років, як закривавлена рука Пилата обірвала молоде життя мого дорогоцінного синочка — Юрія Миколайовича КУЧЕРА

До мене журавка у двір завітала, вона принесла мені звістку сумну, що племінника мого у мене не стало. Що Юрчик мій уже не зустріне весну. Немає дороги ні з пекла, ні з раю, я знаю, що звідти нема вороття. Життя, ніби зірка небесна, згорає, душа відлетіла — і згасає життя. Господь нам прощення дає у молитві, за нас він помер, і для нас він воскрес. Почуй же, синочку, цю щиру молитву, дай вісточку тьоті, озвися з небес! Нікому, крім тебе, не можу довірить, що в душі — весна, а на скронях — зима. Що кожного дня я від сліз і горя помираю, бо я все не вірю й не можу повірить, що любого Юрчика у мене нема. Пробач, що молитва моя запізнилась, що в серці мовчу, а у горі зову. Я знаю: за мене завжди ти журився і спокою завжди бажав ти мені! Страждає душа, вже не зносить розлуки, бо сина свого мені дуже жаль. Ти знав, мій соколику, що мої руки і горе розрадять, і знімуть печаль. Молюсь я за тебе, свій погляд звертаю у небо, щоб сина почути змогла, щоб вислана терном дорога до раю у вічність і спокій тебе привела!

З болем у серці тьотя Ніна Кравчук, інвалід 1 групи з Жолобного, у глибокій скорботі батьки, дітки, сестри, брат із сім’ями і вся велика родина

3 серпня минає рік світлої пам’яті дорогої та найкращої матусі, бабусі та дружини — Раїси Іванівни УСТИНОВОЇ

Спи спокійно, наша люба, взята волею судеб. Хай наш сум, безмірна туга не тривожать твої сни. Пішла з життя ти дуже рано, ніхто не зміг тебе спасти. Глибока в серці наша рана, доки ми живі, — з нами ти. Царство Небесне і вічний спокій, наша рідненька. Любимо, сумуємо, пам’ятаємо.

Вічно сумуючі чоловік, донька, онуки

30 липня — 40 днів, як немає з нами найріднішої людини — Наталії Віталіївни МЕДВЕДЧУК

Рідна, ти так несподівано нас покинула. Летить голуб, летить сизий. Та й понад хатами, нема роду, світ не милий, бо немає мами. Нема мами і не буде, пішла спочивати. Скажіть нам, добрі люди, де її шукати. В’ється стежка, немов стрічка, та й понад хлібами. Повертає вона стрімко до нашої мами, тут спочинок знайшла вічний, стомилася жити. Залишила світ цей білий, а нам — вік тужити. Мами фото поцілуєм та гірко заплачем. Мов голуби, воркуєм, та ненька не бачить. Не бачить, не чує, не промовить ні слова. Отака вона невтішна — з мамою розмова. Лети, голубе сизенький, люба наша пташко, розкажи нашій ненці любій, як без неї важко. Поминаємо тебе, люба, усією родиною.

Сумуючі чоловік, діти, онуки

СПІВЧУТТЯ

Педагогічний колектив НВК «Гімназія імені Лесі Українки — школа І ступеня» висловлює щире співчуття своїй колезі Ользі Петрівні Шевчук, у зв’язку з важкою втратою — трагічною загибеллю сина — Назарія Шевчука колишнього учня гімназії.