Шкільна реформа: за основу взяли досвід Польщі
- Освіта
- 877
- коментар(і)
- 28-01-2022 12:28
Замість звичних середніх шкіл в Україні з’являться три окремі ланки: початкова школа, гімназія та ліцей. Ідея народилася не вчора — реформа впроваджується, згідно з нормами Закону «Про освіту» 2017 року і Закону «Про повну загальну середню освіту» 2020 року.
Зміни в системі освіти покликані зняти фізичне та психічне навантаження на учнів, зменшити у шкільному розкладі кількість предметів «для галочки», позбавити батьків необхідності витрачати коштів на репетиторів. А ще у школярів більше не буде можливості навчатися в одній школі з 1 по 11 клас.
Ми запитали в начальника управління освіти і науки міської ради Тетяни Ващук: як відбувається реорганізація шкільної мережі в нашій територіальній громаді?
— У 2017 році був прийнятий наш основний закон — «Про освіту». Згідно з ним, упродовж п’яти років потрібно привести установчі документи закладів загальної середньої освіти до нових вимог. Ці заклади мають бути перейменованими в початкові школи, гімназії та ліцеї — до 28 вересня 2022 року. На переоформлення установчих документів у нас залишилося менше року.
— Тобто загальноосвітніх шкіл скоро не буде?
— Ні. Усі школи поділятимуться на початкову освіту (1-4 кл.), базову (5-9 кл.) та профільного або професійного спрямування (ліцеї). Винятком стануть комбінації гімназії чи ліцею з початковою школою в сільській місцевості, де існує проблема з транспортуванням учнів.
Це літо обіцяє бути «спекотним», бо реформування невідворотне. У Бюджетному кодексі України чітко зазначено, що освітня субвенція спрямовується на оплату праці педагогічних працівників початкових шкіл, гімназій, ліцеїв. ЗОШ не буде — отже, не буде їх фінансування.
— У 2017 році було оголошено про початок освітньої реформи. Із чого розпочали її впровадження в нашій громаді?
— За основу реформи Україна взяла досвід Польщі. Новий закон ставить усіх у рівні умови. Не буде закладів із перевагами, доплатами чи конкурсним набором учнів.
Перше, що ми зробили, — позбулися статусності закладів нового типу. Назви ліцеїв чи гімназій більше не є статусними, тепер вони визначають рівень освіти. Тож ми перейменували три школи в ліцеї: гімназію, колегіум та четверту школу.
— До 2027 року в громаді працюватиме один (академічний) ліцей, що надаватиме профільну освіту для старшокласників. А цього буде достатньо?
— Так. Адже 50% випускників після 9 класу вступають до закладів фахової передвищої освіти або вищого професійного училища. До цього переліку на території Новограда-Волинського додався ліцей із посиленою військово-спортивною підготовкою.
Отже, відтік школярів відбувається значний. Навчатися в класах залишається та кількість старшокласників, якої вистачить для формування одного потужного ліцею академічного спрямування (із поглибленим вивченням окремих предметів).
Ліцеєм професійного спрямування є наше діюче вище професійне училище, де разом із повною загальною середньою освітою учні здобувають професію.
— Із ліцеєм професійного спрямування зрозуміло, а на базі якого закладу буде створено профільний ліцей для 10-11 класів?
— Це буде одна з центральних шкіл. Основних вимог декілька: зручне географічне розташування, достатня кількість навчальних аудиторій, потужне кадрове забезпечення (не менше двох паралелей і не менше трьох профілів).
Кадровий потенціал визначаємо за кількістю переможців олімпіад, Малої Академії наук, творчих конкурсів, досвіду роботи вчителів у профільних класах.
Важлива деталь, що діти початкової школи мають ходити в найближчий до місця їх проживання заклад (у межах 2 км). А це означає, що в усіх віддалених мікрорайонах має бути початкова школа. У 10-й, 7-й школах чи ліцеї №11 не зможемо зробити профільний ліцей.
На початку ми з’ясували, що в місті його вимогам найкраще відповідає ліцей №1. Склали план трансформації, але в 2018 році зустріли сильний супротив батьків та освітян, тому призупинили процес і чекали до останнього. Тепер спливають терміни, встановлені законом «Про освіту».
Як окрема юридична особа профільний ліцей має стартувати з 2027 року. Велика відповідальність буде покладена на засновника — міську раду (це комунальний заклад) і на керівника закладу.
Батькам я наголошую, що старшокласники підуть вчитися в найкращі три заклади міста, якщо аналізувати матеріально-технічну базу (профільні класи з приладами, реактивами, електронними дошками, фокус-камерами тощо) та результативність. Вони входять у топ-10 кращих закладів Житомирщини за результатами ЗНО. 39 переможців олімпіад — в ліцеї №11, по 35 — у ліцеїв №1 та №4. Переможниця Малої Академії наук України — теж випускниця ліцею №4, отримує стипендію Президента України.
— Чи відбувався діалог зі шкільними колективами щодо того, заклад якого рівня освіти має бути створений на їхній базі?
— Кожному керівнику і колективу ми ставили це запитання. Усі відповіли, що бачать себе гімназіями (5-9 кл.), і лише колектив 5-ої школи побачив себе потенційним ліцеєм. Тобто, було два варіанти: який пропонувало управління освіти та який пропонували заклади.
Із 4 січня управління освіти розпочало цикл зустрічей із колективами. Цей діалог триває.
— Попередній план трансформації сформовано?
— Так, відповідно до нього школи №2, 3, 6, 7, 8, 9, 10 не повинні будуть набирати 10-ті класи, а 11-ті повинні будуть віддати в інший заклад. Ліцеї заберуть старшу школу. У 2025-2026 н. р. два з них не повинні набирати 10-й клас, бо в 2027-му стануть гімназіями, і один — профільним ліцеєм. Кожен із трьох нинішніх ліцеїв повинен залучити по чотири-п’ять 10-11 класів і створити додаткові профілі.
До речі, у старших класах у нас навчається по 20-22 учні, коли закон дозволяє 30. Тому є можливість ущільнити класи й не мати браку кабінетів.
— Для багатьох реформа освіти є певним стресом: потрібно змінювати навчальний заклад, педагогів, однокласників. Як реагують учасники освітнього процесу на майбутні зміни?
— Учителям подекуди важко відпускати старші класи, які вони виховали, випестили. Випускники прогресивно підходять до змін. У них буде можливість переходити в іншу школу цілими 11-ми класами. Будемо сприяти шкільним колективам, щоб зменшити можливі ризики.
Старшокласників цікавить, чи в новому закладі не буде психологічного тиску і зниження оцінок. Як справлятимуться перевізники з додатковим навантаженням у часи пік? За якими критеріями буде здійснюватися відбір педагогів у профільний ліцей? Усе це ми обговорили на зустрічах.
— Була пропозиція побудувати «з нуля» майбутній профільний ліцей?
— Була. Ідея — хороша, але утопічна. Маємо негативний досвід: 8-ма школа будувалася 20 років, хірургічний корпус будується вже майже десять років, а новозбудований Прозорий офіс досі не розпочав роботу. Щоби побудувати «з нуля», необхідна не одна сотня мільйонів, а наш бюджет такі цифри не потягне. Тому школярі підтримали ідею, що це має бути заклад у центрі міста, із хорошими умовами.
— Нині шість місцевих шкіл не мають жодного профілю, а учні зайняті вивченням стількох уроків, що батькам доводиться витрачати чималі кошти на репетиторів. Як це вирішити?
— Профільна освіта згуртує за інтересами. Наприклад, у математичному профілі будуть зібрані діти з усього міста, яким дійсно цей напрямок потрібен. Замість 17-18 предметів, які вивчають у старшій школі, буде 5-6. Старшокласники матимуть змогу на вибір навчатися в профільному чи професійному ліцеях. У академічному поглиблено вивчатимуть предмети, потрібні для вступу до вишів. Зайвих уроків не буде. Реформа обіцяє економію часу, нервів і коштів родин. У професійному ліцеї дитина отримує освіту, орієнтовану на ринок праці. Тобто випускник матиме набір професійних навичок.
— У лютому збираєтеся винести на розгляд міської ради проєкт трансформації освіти. Якщо депутати його погодять, то набір у школи розпочнеться за новими правилами?
— Так. Улітку завершимо процес переоформлення з назвами і статутами закладів. До 1 вересня підійдемо з новими сформованими класами та кадрами. Із нового навчального року деякі заклади не набиратимуть 10 класів, а майбутній профільний ліцей — першокласників.
— Існує ризик зменшення навантаження, отже — зниження зарплат і скорочення освітян?
— Є побоювання педагогів щодо зменшення тижневого навантаження. Аналізуючи ситуацію, у нас небагато вчителів, котрі працюють на ставку 18 год., частіше — 22-24 год. Різницю можна компенсувати за рахунок варіативної частини, що є в кожному закладі (спецкурси, факультативи). З’явиться можливість працювати за сумісництвом — у тих закладах, де збільшиться навантаження, де дозволятиме кількість учнів — будуть нові класи.
— До нашої громади приєдналися села. Їх навчальні заклади теж торкнеться реформа?
— Так. У нас є три школи, де навчається дуже мало дітей: у Маковицях (7), Майстроволі (9), Майстрові (14). Більше — у Дідовичах (45) та Молодькові (150). Держава спонукає громаду проводити оптимізацію таких закладів — якщо не вистачає освітньої субвенції, яка залежить від щільності учнів, то утримувати школи має міський бюджет.
Наталівська школа I-II ступеню залишиться гімназією. Створили Пилиповицький ліцей, який зробили опорним закладом: підвели воду зі свердловини, закінчили внутрішні санвузли, зробили капітальний ремонт актової зали, працюватимемо над харчоблоком. Не будь-який заклад може бути опорним (не менше 400 учнів). У Пилиповичах є шкільний автобус, який із чотирьох сіл довозить 86 дітей. Ми подали заявку на ще один автобус, адже плануємо зробити філії початкової школи в Майстрові, Майстроволі і Дідовичах. Був шалений супротив, але батьки погодилися на перевезення учнів, якщо буде зроблена дорога від Маковиць до Наталівки. Міський голова пообіцяв.
— Тетяно Володимирівно, а як ви особисто ставитеся до реформи?
— Переконана, що зміни потрібні. Якщо ми сьогодні говоримо про кращий досвід європейської освіти, який працює роками, то чому його не впроваджувати? Створити суперову базу для всіх закладів не можемо, бо бюджет не спроможний. Є потреби в ремонті шкільних дахів, опалення, каналізацій — багато проблем, пов’язаних із безпечністю і комфортом, які заважають освітньому процесу. Тому зміни — на часі.
Зміни в системі освіти покликані зняти фізичне та психічне навантаження на учнів, зменшити у шкільному розкладі кількість предметів «для галочки», позбавити батьків необхідності витрачати коштів на репетиторів. А ще у школярів більше не буде можливості навчатися в одній школі з 1 по 11 клас.
Ми запитали в начальника управління освіти і науки міської ради Тетяни Ващук: як відбувається реорганізація шкільної мережі в нашій територіальній громаді?
— У 2017 році був прийнятий наш основний закон — «Про освіту». Згідно з ним, упродовж п’яти років потрібно привести установчі документи закладів загальної середньої освіти до нових вимог. Ці заклади мають бути перейменованими в початкові школи, гімназії та ліцеї — до 28 вересня 2022 року. На переоформлення установчих документів у нас залишилося менше року.
— Тобто загальноосвітніх шкіл скоро не буде?
— Ні. Усі школи поділятимуться на початкову освіту (1-4 кл.), базову (5-9 кл.) та профільного або професійного спрямування (ліцеї). Винятком стануть комбінації гімназії чи ліцею з початковою школою в сільській місцевості, де існує проблема з транспортуванням учнів.
Це літо обіцяє бути «спекотним», бо реформування невідворотне. У Бюджетному кодексі України чітко зазначено, що освітня субвенція спрямовується на оплату праці педагогічних працівників початкових шкіл, гімназій, ліцеїв. ЗОШ не буде — отже, не буде їх фінансування.
— У 2017 році було оголошено про початок освітньої реформи. Із чого розпочали її впровадження в нашій громаді?
— За основу реформи Україна взяла досвід Польщі. Новий закон ставить усіх у рівні умови. Не буде закладів із перевагами, доплатами чи конкурсним набором учнів.
Перше, що ми зробили, — позбулися статусності закладів нового типу. Назви ліцеїв чи гімназій більше не є статусними, тепер вони визначають рівень освіти. Тож ми перейменували три школи в ліцеї: гімназію, колегіум та четверту школу.
— До 2027 року в громаді працюватиме один (академічний) ліцей, що надаватиме профільну освіту для старшокласників. А цього буде достатньо?
— Так. Адже 50% випускників після 9 класу вступають до закладів фахової передвищої освіти або вищого професійного училища. До цього переліку на території Новограда-Волинського додався ліцей із посиленою військово-спортивною підготовкою.
Отже, відтік школярів відбувається значний. Навчатися в класах залишається та кількість старшокласників, якої вистачить для формування одного потужного ліцею академічного спрямування (із поглибленим вивченням окремих предметів).
Ліцеєм професійного спрямування є наше діюче вище професійне училище, де разом із повною загальною середньою освітою учні здобувають професію.
— Із ліцеєм професійного спрямування зрозуміло, а на базі якого закладу буде створено профільний ліцей для 10-11 класів?
— Це буде одна з центральних шкіл. Основних вимог декілька: зручне географічне розташування, достатня кількість навчальних аудиторій, потужне кадрове забезпечення (не менше двох паралелей і не менше трьох профілів).
Кадровий потенціал визначаємо за кількістю переможців олімпіад, Малої Академії наук, творчих конкурсів, досвіду роботи вчителів у профільних класах.
Важлива деталь, що діти початкової школи мають ходити в найближчий до місця їх проживання заклад (у межах 2 км). А це означає, що в усіх віддалених мікрорайонах має бути початкова школа. У 10-й, 7-й школах чи ліцеї №11 не зможемо зробити профільний ліцей.
На початку ми з’ясували, що в місті його вимогам найкраще відповідає ліцей №1. Склали план трансформації, але в 2018 році зустріли сильний супротив батьків та освітян, тому призупинили процес і чекали до останнього. Тепер спливають терміни, встановлені законом «Про освіту».
Як окрема юридична особа профільний ліцей має стартувати з 2027 року. Велика відповідальність буде покладена на засновника — міську раду (це комунальний заклад) і на керівника закладу.
Батькам я наголошую, що старшокласники підуть вчитися в найкращі три заклади міста, якщо аналізувати матеріально-технічну базу (профільні класи з приладами, реактивами, електронними дошками, фокус-камерами тощо) та результативність. Вони входять у топ-10 кращих закладів Житомирщини за результатами ЗНО. 39 переможців олімпіад — в ліцеї №11, по 35 — у ліцеїв №1 та №4. Переможниця Малої Академії наук України — теж випускниця ліцею №4, отримує стипендію Президента України.
— Чи відбувався діалог зі шкільними колективами щодо того, заклад якого рівня освіти має бути створений на їхній базі?
— Кожному керівнику і колективу ми ставили це запитання. Усі відповіли, що бачать себе гімназіями (5-9 кл.), і лише колектив 5-ої школи побачив себе потенційним ліцеєм. Тобто, було два варіанти: який пропонувало управління освіти та який пропонували заклади.
Із 4 січня управління освіти розпочало цикл зустрічей із колективами. Цей діалог триває.
— Попередній план трансформації сформовано?
— Так, відповідно до нього школи №2, 3, 6, 7, 8, 9, 10 не повинні будуть набирати 10-ті класи, а 11-ті повинні будуть віддати в інший заклад. Ліцеї заберуть старшу школу. У 2025-2026 н. р. два з них не повинні набирати 10-й клас, бо в 2027-му стануть гімназіями, і один — профільним ліцеєм. Кожен із трьох нинішніх ліцеїв повинен залучити по чотири-п’ять 10-11 класів і створити додаткові профілі.
До речі, у старших класах у нас навчається по 20-22 учні, коли закон дозволяє 30. Тому є можливість ущільнити класи й не мати браку кабінетів.
— Для багатьох реформа освіти є певним стресом: потрібно змінювати навчальний заклад, педагогів, однокласників. Як реагують учасники освітнього процесу на майбутні зміни?
— Учителям подекуди важко відпускати старші класи, які вони виховали, випестили. Випускники прогресивно підходять до змін. У них буде можливість переходити в іншу школу цілими 11-ми класами. Будемо сприяти шкільним колективам, щоб зменшити можливі ризики.
Старшокласників цікавить, чи в новому закладі не буде психологічного тиску і зниження оцінок. Як справлятимуться перевізники з додатковим навантаженням у часи пік? За якими критеріями буде здійснюватися відбір педагогів у профільний ліцей? Усе це ми обговорили на зустрічах.
— Була пропозиція побудувати «з нуля» майбутній профільний ліцей?
— Була. Ідея — хороша, але утопічна. Маємо негативний досвід: 8-ма школа будувалася 20 років, хірургічний корпус будується вже майже десять років, а новозбудований Прозорий офіс досі не розпочав роботу. Щоби побудувати «з нуля», необхідна не одна сотня мільйонів, а наш бюджет такі цифри не потягне. Тому школярі підтримали ідею, що це має бути заклад у центрі міста, із хорошими умовами.
— Нині шість місцевих шкіл не мають жодного профілю, а учні зайняті вивченням стількох уроків, що батькам доводиться витрачати чималі кошти на репетиторів. Як це вирішити?
— Профільна освіта згуртує за інтересами. Наприклад, у математичному профілі будуть зібрані діти з усього міста, яким дійсно цей напрямок потрібен. Замість 17-18 предметів, які вивчають у старшій школі, буде 5-6. Старшокласники матимуть змогу на вибір навчатися в профільному чи професійному ліцеях. У академічному поглиблено вивчатимуть предмети, потрібні для вступу до вишів. Зайвих уроків не буде. Реформа обіцяє економію часу, нервів і коштів родин. У професійному ліцеї дитина отримує освіту, орієнтовану на ринок праці. Тобто випускник матиме набір професійних навичок.
— У лютому збираєтеся винести на розгляд міської ради проєкт трансформації освіти. Якщо депутати його погодять, то набір у школи розпочнеться за новими правилами?
— Так. Улітку завершимо процес переоформлення з назвами і статутами закладів. До 1 вересня підійдемо з новими сформованими класами та кадрами. Із нового навчального року деякі заклади не набиратимуть 10 класів, а майбутній профільний ліцей — першокласників.
— Існує ризик зменшення навантаження, отже — зниження зарплат і скорочення освітян?
— Є побоювання педагогів щодо зменшення тижневого навантаження. Аналізуючи ситуацію, у нас небагато вчителів, котрі працюють на ставку 18 год., частіше — 22-24 год. Різницю можна компенсувати за рахунок варіативної частини, що є в кожному закладі (спецкурси, факультативи). З’явиться можливість працювати за сумісництвом — у тих закладах, де збільшиться навантаження, де дозволятиме кількість учнів — будуть нові класи.
— До нашої громади приєдналися села. Їх навчальні заклади теж торкнеться реформа?
— Так. У нас є три школи, де навчається дуже мало дітей: у Маковицях (7), Майстроволі (9), Майстрові (14). Більше — у Дідовичах (45) та Молодькові (150). Держава спонукає громаду проводити оптимізацію таких закладів — якщо не вистачає освітньої субвенції, яка залежить від щільності учнів, то утримувати школи має міський бюджет.
Наталівська школа I-II ступеню залишиться гімназією. Створили Пилиповицький ліцей, який зробили опорним закладом: підвели воду зі свердловини, закінчили внутрішні санвузли, зробили капітальний ремонт актової зали, працюватимемо над харчоблоком. Не будь-який заклад може бути опорним (не менше 400 учнів). У Пилиповичах є шкільний автобус, який із чотирьох сіл довозить 86 дітей. Ми подали заявку на ще один автобус, адже плануємо зробити філії початкової школи в Майстрові, Майстроволі і Дідовичах. Був шалений супротив, але батьки погодилися на перевезення учнів, якщо буде зроблена дорога від Маковиць до Наталівки. Міський голова пообіцяв.
— Тетяно Володимирівно, а як ви особисто ставитеся до реформи?
— Переконана, що зміни потрібні. Якщо ми сьогодні говоримо про кращий досвід європейської освіти, який працює роками, то чому його не впроваджувати? Створити суперову базу для всіх закладів не можемо, бо бюджет не спроможний. Є потреби в ремонті шкільних дахів, опалення, каналізацій — багато проблем, пов’язаних із безпечністю і комфортом, які заважають освітньому процесу. Тому зміни — на часі.
Юлія КЛИМЧУК
Коментарі відсутні