БАРАНІВСЬКОМУ ФАРФОРОВОМУ ЗАВОДУ — БУТИ!

Баранівка – місто, яке завжди славилося виробництвом фарфору. Саме фарфор – перше, що спадає на думку, коли чуєш назву нашого міста. Історія заводу є дуже давньою. Зародження фарфорово-фаянсової галузі в Баранівці відбулося у 1802 році. Саме виникла фарфорова фабрика. Засновниками підприємства були брати Михайло та Франциск Мейзери.
Час ішов, і підприємство поступово збільшувало обсяги та якість виробництва. З кожним роком слава про вироби наших фарфорових майстрів поширювалася на всі усюди. Згодом на вироби Баранівської фарфорової фабрики звернув увагу цар Олександр І. Після того, як у Петербурзі були представлені вази, вишукано оформлені царським везелем, історія заводу різко змінилася. За високу якість продукції тогочасний директор підприємства був нагороджений коштовним перснем, а фабрика у 1825 році отримала дозвіл позначати вироби власним гербом. Наступний розвиток фабрики з вироблення фарфорових виробів пов’язаний з ім’ям Миколи Петровича Грипарі, який придбав її у 1895 році, і після великої пожежі, фактично збудував нову фабрику з виготовлення різних фарфорових виробів для широкого вжитку, а також вогнетривкої цегли та каналізаційної труби.
Були в історії заводу як злети, так і падіння. У 1903 році на підприємстві працювало всього 52 робітники. Так продовжувалося до 1905 року, коли сини власника заводу зацікавилися ним та почали вкладати кошти в побудову нових корпусів. У двадцятому сторіччі підприємство значно розширилося. Було впроваджено нові на той час технології виробництва. Та час змінюється і змінюється все довкола.
У 2007 році відбулася зміна власника заводу. Наразі підприємство не працює. Зупинка виробництва викликала масу різних чуток. У місті почали говорити про те, що цього фарфорового підприємства не буде, що на його місті буде завод із виробництва цегли.
Оскільки це питання є дуже важливим для наших мешканців, ми вирішили довідатися про реальний стан справ на Баранівському фарфоровому заводі. Саме тому ми звернулися за коментарями з даного питання до директора підприємства — Кулакевича Віктора Арсентійовича. Він повідомив, що підприємство дійсно зупинило виробництво, але в цьому немає нічого страшного. Просто відбувається повна реконструкція заводу, адже та технологія виробництва, що була до недавнього часу присутня на заводі, — дуже застаріла. Йдуть великі затрати на виробництво, процес є дуже трудомістким. Для того, щоб завод розвивався, потрібно змінювати технологію виробництва. Тоді і працівники матимуть гідну зарплату, і продукція буде конкурентноспроможною.
Саме для досягнення цієї мети роботу фарфорового заводу було зупинено. Але він незабаром запрацює. Почне працювати і цех з виготовлення цегли. Проте пріоритетним так і залишиться виробництво фарфорової продукції. Запуск виробництва відбуватиметься у чотири етапи. Перший етап — запуск фарфорового цеху — припадає на початок вересня. Другий етап — у грудні, а ще два — наступного року. Незважаючи на те, що підприємство буде оснащено надсучасною технологією виробництва із застосуванням робототехніки, кількість робочих місць не зменшиться. Кожен працівник заводу залишиться на підприємстві.
Що ж, маємо надію, що на цьому підприємстві все буде гаразд. Якщо все заплановане вдасться втілити у життя, тоді славу про наш фарфор буде повернуто. Його знову почнуть впізнавати по всій Європі.