Освіту не можна ставити на паузу. Дослідження Всесвітнього економічного форуму
- Освіта
- 69
- коментар(і)
- 29-08-2022 09:28
Збройна агресія рф не дає змоги повноцінно навчатися українським дітям. Може, про освіту подумаємо після перемоги? Ні, виявляється, кожен втрачений рік шкільного навчання дітей обертається колосальними збитками для країни в цілому. А ось інвестиції в освіту мають до 500% рентабельності. Про це йдеться у звіті Всесвітнього економічного форуму.
Від освіченості людини залежить її прибуток
Звіт об’єднав результати досліджень щодо ефективності фінансових вкладів у освіту, а також збитків, яких зазнає держава, якщо освіта в простої. Наводимо головні висновки.
— Якщо були пропущені або виявилися неефективними півтора року шкільної освіти, це призводить до зниження доходів протягом усього майбутнього життя кожного учня на 3,9%. Для країни це обійдеться зниженням на 2,2% майбутнього валового внутрішнього продукту (ВВП). Загалом сучасна криза освіти спричиняє економічні втрати в усьому світі до 17 трлн доларів.
— Звісно, важливим є не сам час формального перебування у школі, а повноцінне засвоєння знань та навичок. У багатьох країнах, на жаль, школярі кидають навчання або відбувають уроки та не отримують знань. Наприклад, реальний час навчання випускника школи у Тунісі, Бразилії, Малайзії — 7 років. Порівняти результати навчання дають змогу універсальні інструменти. Але, згідно з нещодавньою оцінкою Світового Банку, понад третина країн світу не перевіряє показники щодо сформованості навичок читання та математики в учнів початкової школи. У базовій освіті цей показник ще вищий: у половини країн бракує необхідних даних.
— Інвестиція в один долар в освіту дитини дає до п’яти доларів прибутку протягом усього життя. Найвищої, тобто у 500%, рентабельності інвестицій можна досягнути у країнах із низьким рівнем доходу, якщо фінансування буде скероване на підтримку початкової та середньої ланок освіти.
— Люди з кращою шкільною освітою більше заробляють. Додатковий рік навчання в середньому дає людині на 9% вищий заробіток протягом усього життя. А в окремих випадках, наприклад, якщо йдеться про жінок у країнах Африки, до 15% вищий, ніж у решти людей. У країнах із низьким рівнем доходу це особливо помітно.
Впливає на рівень злочинності
— Існує безліч інших суспільних переваг від інвестицій в освіту. Наприклад, освіченіші люди мають більш активну громадянську позицію та більше довіряють державним інституціям. Сильні та впливові інституції, своєю чергою, створюють основу для ефективного бізнес-середовища і, зрештою, до більшого економічного добробуту.
— Вищий рівень освіти також сприяє зниженню рівня злочинності. Американське дослідження довело: якщо школу завершить на 1% підлітків більше цього року, у наступні роки буде вчинено на сто тисяч злочинів менше. А це призведе до заощадження майже
2,1 млрд доларів.
— Сфера освіти також забезпечує нові вакансії. Щоб досягти глобальної цілі ООН зі сталого розвитку — якісної освіти, у найближчі роки у світі знадобиться ще 69 мільйонів учителів. Нині у школах працює 85 млн освітян.
— Освітній рівень робочої сили — основна рушійна сила у прийнятті та застосуванні нових технологій, що й веде до економічного зростання. Від навчальних успіхів залежить 60% продуктивності фахівців, як довело дослідження 64 країн світу. А цілеспрямовані інвестиції в підвищення кваліфікації робочої сили можуть додати понад 4 мільярди доларів до глобальної ВВП через підвищення продуктивності.
Інвестувати найкраще в soft skills
— Основні вклади слід робити у розвиток soft skills. Саме вони, за прогнозами, стануть джерелом більшої частини прибутків в економіці майбутнього. Йдеться про соціально-комунікативні навички («м’які» навички, іноді «гнучкі» від англ. soft skills) — комплекс неспеціалізованих, надпрофесійних навичок, які відповідають за успішну участь у робочому процесі, високу продуктивність і, на відміну від спеціалізованих навичок, не пов’язані з конкретною сферою. Наприклад, комунікабельність, креативне мислення, гнучкість розуму та стресостійкість. Зараз подібні навички набувають особливого значення, оскільки сприяють успішній роботі та кар’єрному зростанню.
Дослідження показують: початкова освіта має непропорційний важливий вплив для їхнього розвитку. У цьому віці закладаються усі основні компетенції, які потім під час навчання лише примножуються.
— Учені підрахували: якщо покращити в усіх учнів із 10 розвинених країн здатність до співпраці у розв’язанні проблем, це принесе 2,54 трлн доларів для світової економіки. Таке підвищення продуктивності очікується, якщо це вміння у школярів буде розвинене хоча б на середньому рівні. Зокрема, найбільше користі отримає Європа з потенційним збільшенням на 0,51 трлн доларів.
— Майже немає універсальних інструментів для вимірювання критичного мислення, креативності та комунікативних навичок. Вони б мали демонструвати, наскільки ефективні нові методи навчання (скажімо, через гру). А також дали б змогу порівняти на зразок дослідження PISA, яка ситуація з цими soft skills у школярів різних країн. Зараз учені та освітяни розробляють такі інструменти оцінювання.
Нині гроші вкладають у цифрові технології
— Зараз у світову освіту вкладають менше грошей, ніж в інші сфери. Зокрема, за 2020 рік залучено близько 300 млрд доларів інвестицій. Це — вдесятеро менше, ніж у світовий сектор охорони здоров’я. Загальний сукупний обсяг інвестицій від держави та бізнесу за одну декаду 2021-го становив $1,5 млрд, тоді як у медицину — майже 16 млрд доларів.
— І бізнес, і держава найбільш охоче вкладають гроші у впровадження в освіту цифрових технологій. Оскільки люди все більше визнають важливість дистанційної роботи та освіти, до 2025 року у всьому світі заплановано вкласти 404 млрд доларів у цей напрямок. На освітні програми в VR/AR планують витратити 12,6 млрд доларів, а на штучний інтелект в освітніх технологіях — 6,1 млрд доларів.
Швидкі результати та наочність змін надихають інвесторів. Скажімо, у В’єтнамі перевіряли ефективність персоналізованого навчання із застосуванням індивідуальних онлайн програм. Таке навчання дало підвищення тестових показників із математики в учнів, у порівнянні з традиційним.
Лідерам бізнесу, інвесторам, урядам та вчителям потрібно буде добре попрацювати разом, щоб отримати значний потенційний прибуток від інвестицій в освіту. І в охопленій війною Україні це питання теж не може чекати. Адже після перемоги доведеться відновлювати країну, і висококваліфіковані фахівці — найкращий спосіб зробити це якомога швидше та краще.
Від освіченості людини залежить її прибуток
Звіт об’єднав результати досліджень щодо ефективності фінансових вкладів у освіту, а також збитків, яких зазнає держава, якщо освіта в простої. Наводимо головні висновки.
— Якщо були пропущені або виявилися неефективними півтора року шкільної освіти, це призводить до зниження доходів протягом усього майбутнього життя кожного учня на 3,9%. Для країни це обійдеться зниженням на 2,2% майбутнього валового внутрішнього продукту (ВВП). Загалом сучасна криза освіти спричиняє економічні втрати в усьому світі до 17 трлн доларів.
— Звісно, важливим є не сам час формального перебування у школі, а повноцінне засвоєння знань та навичок. У багатьох країнах, на жаль, школярі кидають навчання або відбувають уроки та не отримують знань. Наприклад, реальний час навчання випускника школи у Тунісі, Бразилії, Малайзії — 7 років. Порівняти результати навчання дають змогу універсальні інструменти. Але, згідно з нещодавньою оцінкою Світового Банку, понад третина країн світу не перевіряє показники щодо сформованості навичок читання та математики в учнів початкової школи. У базовій освіті цей показник ще вищий: у половини країн бракує необхідних даних.
— Інвестиція в один долар в освіту дитини дає до п’яти доларів прибутку протягом усього життя. Найвищої, тобто у 500%, рентабельності інвестицій можна досягнути у країнах із низьким рівнем доходу, якщо фінансування буде скероване на підтримку початкової та середньої ланок освіти.
— Люди з кращою шкільною освітою більше заробляють. Додатковий рік навчання в середньому дає людині на 9% вищий заробіток протягом усього життя. А в окремих випадках, наприклад, якщо йдеться про жінок у країнах Африки, до 15% вищий, ніж у решти людей. У країнах із низьким рівнем доходу це особливо помітно.
Впливає на рівень злочинності
— Існує безліч інших суспільних переваг від інвестицій в освіту. Наприклад, освіченіші люди мають більш активну громадянську позицію та більше довіряють державним інституціям. Сильні та впливові інституції, своєю чергою, створюють основу для ефективного бізнес-середовища і, зрештою, до більшого економічного добробуту.
— Вищий рівень освіти також сприяє зниженню рівня злочинності. Американське дослідження довело: якщо школу завершить на 1% підлітків більше цього року, у наступні роки буде вчинено на сто тисяч злочинів менше. А це призведе до заощадження майже
2,1 млрд доларів.
— Сфера освіти також забезпечує нові вакансії. Щоб досягти глобальної цілі ООН зі сталого розвитку — якісної освіти, у найближчі роки у світі знадобиться ще 69 мільйонів учителів. Нині у школах працює 85 млн освітян.
— Освітній рівень робочої сили — основна рушійна сила у прийнятті та застосуванні нових технологій, що й веде до економічного зростання. Від навчальних успіхів залежить 60% продуктивності фахівців, як довело дослідження 64 країн світу. А цілеспрямовані інвестиції в підвищення кваліфікації робочої сили можуть додати понад 4 мільярди доларів до глобальної ВВП через підвищення продуктивності.
Інвестувати найкраще в soft skills
— Основні вклади слід робити у розвиток soft skills. Саме вони, за прогнозами, стануть джерелом більшої частини прибутків в економіці майбутнього. Йдеться про соціально-комунікативні навички («м’які» навички, іноді «гнучкі» від англ. soft skills) — комплекс неспеціалізованих, надпрофесійних навичок, які відповідають за успішну участь у робочому процесі, високу продуктивність і, на відміну від спеціалізованих навичок, не пов’язані з конкретною сферою. Наприклад, комунікабельність, креативне мислення, гнучкість розуму та стресостійкість. Зараз подібні навички набувають особливого значення, оскільки сприяють успішній роботі та кар’єрному зростанню.
Дослідження показують: початкова освіта має непропорційний важливий вплив для їхнього розвитку. У цьому віці закладаються усі основні компетенції, які потім під час навчання лише примножуються.
— Учені підрахували: якщо покращити в усіх учнів із 10 розвинених країн здатність до співпраці у розв’язанні проблем, це принесе 2,54 трлн доларів для світової економіки. Таке підвищення продуктивності очікується, якщо це вміння у школярів буде розвинене хоча б на середньому рівні. Зокрема, найбільше користі отримає Європа з потенційним збільшенням на 0,51 трлн доларів.
— Майже немає універсальних інструментів для вимірювання критичного мислення, креативності та комунікативних навичок. Вони б мали демонструвати, наскільки ефективні нові методи навчання (скажімо, через гру). А також дали б змогу порівняти на зразок дослідження PISA, яка ситуація з цими soft skills у школярів різних країн. Зараз учені та освітяни розробляють такі інструменти оцінювання.
Нині гроші вкладають у цифрові технології
— Зараз у світову освіту вкладають менше грошей, ніж в інші сфери. Зокрема, за 2020 рік залучено близько 300 млрд доларів інвестицій. Це — вдесятеро менше, ніж у світовий сектор охорони здоров’я. Загальний сукупний обсяг інвестицій від держави та бізнесу за одну декаду 2021-го становив $1,5 млрд, тоді як у медицину — майже 16 млрд доларів.
— І бізнес, і держава найбільш охоче вкладають гроші у впровадження в освіту цифрових технологій. Оскільки люди все більше визнають важливість дистанційної роботи та освіти, до 2025 року у всьому світі заплановано вкласти 404 млрд доларів у цей напрямок. На освітні програми в VR/AR планують витратити 12,6 млрд доларів, а на штучний інтелект в освітніх технологіях — 6,1 млрд доларів.
Швидкі результати та наочність змін надихають інвесторів. Скажімо, у В’єтнамі перевіряли ефективність персоналізованого навчання із застосуванням індивідуальних онлайн програм. Таке навчання дало підвищення тестових показників із математики в учнів, у порівнянні з традиційним.
Лідерам бізнесу, інвесторам, урядам та вчителям потрібно буде добре попрацювати разом, щоб отримати значний потенційний прибуток від інвестицій в освіту. І в охопленій війною Україні це питання теж не може чекати. Адже після перемоги доведеться відновлювати країну, і висококваліфіковані фахівці — найкращий спосіб зробити це якомога швидше та краще.
osvitoria.media
Коментарі відсутні