Водяна бомба хитає крісла під місцевими керівниками

ДЕПУТАТИ ПОГОДИЛИ ЗБІЛЬШЕННЯ ТАРИФІВ НА ВОДУ ТА НАРЕШТІ ОБРАЛИ СЕКРЕТАРЯ МІСЬКОЇ РАДИ
Сесії міської ради у дечому нагадують базарні сварки, де конфліктуючі сторони не можуть дійти згоди, і де спливають взаємні звинувачення та обурення громади. Хтось із депутатів назвав ситуацію «наближеною до громадянської війни» — у місті трапляються бійки, в яких працівники Водоканалу захищають якість новоградської води перед мешканцями, котрі у це не вірять...
Минулого четверга терміново скликали позачергову сесію, аби з кишені громади вилучити небагато-немало — понад мільйон гривень для розрахунку з боргами Водоканалу перед «Житомиробленерго». Через борг за електрику, нагадаємо, підприємство 29 серпня було відключене від світла, а місто залишилося без води.
Містяни прийшли на позачергову сесію, аби вимагати від влади покарання відповідальних за водний колапс та відсутність попередження. Навіть міський голова зізнався, що зі здивуванням виявив кран без води у своєму помешканні. Також люди збиралися відстояти своє право на чисту воду і обгрунтовані тарифи. Проте, не отримали тоді відповідної реакції депутатів — ані звільнення керівника Водоканалу, ані зрозумілих пояснень фахівців: звідки беруться борги, чому підприємство опинилося на межі банкрутства, що буде далі зі стратегічним об’єктом громади.
Варитися у котлі незадоволення виборців депутати і керівництво міста продовжили через тиждень — 6 вересня. До плакатів із написами «Левицьку — на нари, мера — на пару», додали перероблену цитату з відомої казки: «Не пий новоградську воду — козеням станеш».
На столах у залі, щоправда, так і не з’явилася бутильована вода з-під кранів, як того вимагали містяни — слуги народу продовжують вживати артезіанську. До сесійної зали цього разу прийшло більше працівників Водоканалу, ніж обурених споживачів води. Очевидно, позначилося розчарування людей рішенням депутатів, які борги підприємства покрили коштами містян із бюджету.
Сесія заслухала звіти очільниці Новоград-Волинського водоканалу Алли Левицької, заступника міського голови з комунальних питань Анатолія Легенчука, начальника управління ЖКГ Олександра Богданчука.
Обтяжені цифрами звіти проблему не вирішили (офіційні цифри будуть опубліковані на сайті міської ради), тож сесійна зала взялася обговорювати шляхи подолання кризи. Депутати пішли на перерву, прийнявши декілька рішень щодо Водоканалу. Усі вони стосуються покращання його роботи.
Зокрема, прийнято рішення про проведення фінансово-технічного аудиту. У його доцільності депутати довго сперечалися, але все ж вирішили, що без незалежного аналізу та визначення кошторису з подолання кризи, не можна вплинути на ситуацію.
Звіти посадових осіб взяли до уваги, проте нікого так і не покарали, пригрозивши доганами окремим керівникам.
Одним із ключових рішень стало те, що відтепер із капітальних видатків міського бюджету щороку виділятимуть 20% на оновлення водопровідних мереж. За попередніми підрахунками, йдеться про суму у п’ять мільйонів гривень. Втім, зробити це раніше 2019 року неможливо, тож наразі покращання якості води чекати не слід.
Натомість варто чекати підняття тарифу на воду. Депутати своїм рішенням це погодили, тож новий тариф Водоканал має обгрунтувати впродовж двох місяців.
Серед основних причин кризи і накопичення боргів назвали зростаючу щомісяця плату за енергоносії, що складає 30% вартості тарифу (монополіст не спить), зношені мережі, значні втрати води, зменшення кількості споживачів за рахунок закриття крупних промислових підприємств.
У підключенні нових споживачів побачили один із виходів, тож «зелене світло» може нарешті загорітися для мешканців «Дружби», де роками обговорюють нагальність будівництва водопроводу.
Після того, як польський завод «Церсаніт» істотно знизив рівень води своїми свердловинами у колодязях, на що скаржаться мешканці мійкрорайону, це питання постало з новою силою. За іронією долі, саме в «Церсаніті» тепер вбачають потенційного рятівника — за рахунок збільшення потужностей підприємства і підключення до міського водогону, чого не сталося на етапі будівництва. Наразі невідомо, як на ці надії відреагують на єдиному у районі промисловому гіганті, що залишився у живих.

Коли номер був готовий до друку, надійшла інформація про обрання секретаря міської ради — ним став голова фракції «Радикальна партія Олега Ляшка» Василь Остапчук, який набрав 18 голосів — необхідний мінімум. Без казусів, щоправда, не обійшлося, адже вирішальним голосом став голос самого кандидата, котрий до останнього не знав, що у цьому випадку має право голосувати і за себе.
Депутати у кулуарах висловили надію, що емоційність та завзятість екс-депутата стане у нагоді для громади.