Український народ — неймовірний. Поки наші хлопці воюють на фронті, інші люди працюють у тилу: не лише тримають на своїх плечах економіку, а й активно допомагають армії.
З 2014 року в Україні з’явилася нова особлива місія — волонтер. До неї з початку війни долучилися багато людей, кожен зробив свій внесок у справу.
Новоград-волинець Ігор Саксін — чи не найактивніший місцевий волонтер. Разом зі своїми помічниками уже багато років вони збирають кошти і продовольство, шиють, печуть, купують необхідне для захисників.
На початку рашистського вторгнення Ігор Саксін воював у складі розвідбату. Каже, для нього це вже третя війна — в Афганістані, у 2014-му та 2022-му.
На початку війни в Україні його в армію не брали, бо сержантський склад набирали до 53-х років. Добровольцем вдалося вступити до лав армії лише влітку 2015-го, коли в Україні дозволили мобілізовувати чоловіків до 60 років.
Зараз він служить у складі добробату «Звягель» під керівництвом Олександра Кармазіна. Побратими сказали йому, що на постах можуть стояти й інші люди, а його місія — займатися волонтерством.
За вісім років війни зібрав і передав на фронт приблизно на 15 мільйонів гривень допомоги — кошти небайдужих, які долучалися до справи.
Українці допомагають волонтеру не лише вдома, а й на чужині. Уявіть собі, нещодавно на ярмарку в Польщі з продажу 50 пар в’язаних шкарпеток вдалося зібрати 750 євро!
Ці кошти теж будуть спрямовані на потреби захисників, а про ці потреби Ігор Валентинович знає все.
Наче наш місцевий Сергій Притула, він збирає на тепловізори (придбали вже три) і безпілотники (два), на бронежилети (збилися з толку рахувати), автівки, спальники і продукти. Одне з останніх придбань — медичне авто «швидкої допомоги». На неї спочатку було зібрано лише три тисячі доларів, а решту довелося позичити.
Так волонтер робив не раз — машини на фронт купував у борг, відправляв, а потім з людьми збирали необхідну суму. Цього разу допомогли парафіяни з костелу у Варшаві, серед них — багато представників нашої діаспори, переселенці та біженці.
— Поруч із храмом ми поставили машину з Німеччини. Морально важко було стояти зі скринькою біля церкви, — розповів Ігор Валентинович. — Онука моя, яка зараз живе з бабусею в Польщі, соромилася, коли просив мені допомогти. Але я пояснив, що ця машина може комусь врятувати життя на війні. Тим паче, її батьки також воюють.
Ми відстояли три служби і зібрали саме ту суму, якої не вистачало — 5 тисяч євро. Бог нам допоміг.
Перед відправкою на фронт машини приводять до ладу, фарбують, оснащують і, на прохання Ігоря Саксіна, завжди освячують. Волонтер самостійно їх не лише шукає, купує і привозить, а й завозить на фронт.
Останнім часом часто чуємо про нечесність деяких волонтерів, які наживаються на коштах та допомозі.
— Я теж знайомий із такими випадками, — каже Саксін. — Чув, що загадково зникали цілі фури, передані в наше місто. Але відповідати я можу тільки за себе. Про кошти на своєму рахунку завжди детально звітую.
Його Фейсбук — то наче цивільні нотатки війни: що в різні періоди необхідно для фронту, на що зараз триває збір коштів. Щоразу Ігор Саксін розповідає: скільки донатів надійшло, від яких людей, скільки коштів є на благодійному рахунку, скільки потрібно дозбирати.
Ось деякі з дописів:
«Зібрали на авто — зберемо й на смаколики! Наша «швидка» майже готова до відправки на фронт. Є потреба в дизельному паливі (або грошах на нього). Можна передати солодощі, каву, чай, спеції, фрукти. Можливо, щось із продуктів, окрім консервації у скляній тарі! «Швидка» стоїть навпроти аптеки, поруч із магазином «Fish Deli». Бокові дверцята авто відчинені, можете залишати принесене там».
З нагоди Дня Захисників України Ігор Саксін організував благодійну акцію у Варшаві. Містяни активно долучилися й цього разу.
«Неймовірно крутий день, — перед відправкою написав враження у Фейсбуці. — Знову зібралися наші волонтери з групи «Новоград-Волинський SOS». Людмила Гаврилюк сплела шкарпетки і передала неймовірні картини від невідомого автора, книжки дитячі про Лесю Українку, власноруч зроблені патріотичні закладки для книжок. Отримали ще вишиті амулети з Рогачова.
Віра Дудник пошила і передала 20 пар теплих флісових шкарпеток. Ще хтось передав вишиті вироби та картини під склом. Наші майстрині, на чолі з Галиною Мельничук, передали знову 50 пар теплих патріотичних шкарпеток. Просто бомба! І 1200 грн дали мені на дорогу знову з нашого пожежного підрозділу».
— Подивіться, які вони милі, — показує мені Ігор Валентинович патріотичні брелки, які зробила учениця 8-В класу ліцею #4 Софія Лебецька. У неї батько воює, він підказав їй цю ідею, прочитав мій пост.
Я не ходжу і не прошу, мені люди самі приносять чи дзвонять, і я забираю.
Мені довіряють люди. Ви пам’ятаєте, скільки було волонтерів на початку війни. Де багато з них зараз?
А я працюю. Виставляю на своїй сторінці у ФБ реквізити карток, номери телефонів. До мене завжди можна подзвонити. Я нічого не ховаю — усе прозоро.
Кошти, виручені від польського ярмарку, що відбудеться 16 жовтня, заплановано витратити на нову автівку для захисників.
«Знайшли в Україні гарний варіант ГАЗ-66 із дизельним німецьким двигуном. Сподіваюся, разом дуже скоро заробимо хлопцям на «бляху на швидких колесах», — упевнений Ігор Валентинович.
Коментарі відсутні